Леопольдо Фернандес
Леопольдо Фернандес, відомий на сцені як Потото, а мільйонам слухачів — як Трес Патінес, був кубинським актором, співаком і коміком, якого вважають одним із найвпливовіших іспаномовних гумористів XX століття. Він народився як Леопольдо Аугусто Фернандес Сальгадо 26 грудня 1904 року в провінції Матансас і виріс у Гуїнесі в бідній родині; його батько був робітником тютюнової фабрики. Він рано покинув школу, щоб допомагати родині, — розвозив хліб, працював телеграфістом, скручувальником сигар і ворожбитом, — аж поки 1926 року разом із друзями не заснував власну театральну трупу. Того ж року він гастролював Кубою з Бланкітою Гомес, а в 1930-х роках міцно утвердився в театральному житті острова. Масова слава прийшла на початку 1940-х, коли радіомережа Cadena Azul запросила його та Анібаля де Мара до нової програми. Іспанський письменник Кастор Віспо створив сценарії та персонажів передачі La tremenda corte, запущеної 1941 року, у якій Фернандес грав Хосе Канделаріо Трес Патінеса — дрібного шахрая, що вічно потрапляв у халепу із суддею у виконанні де Мара. Успіх був миттєвим: передачу щодня слухали навіть у Пуерто-Рико, Венесуелі, Колумбії, Перу, Панамі та Домініканській Республіці, і її транслюють досі. Фернандес казав, що багатьох персонажів він списав зі справжніх кубинських типажів. На сцені він і де Мар виступали також дуетом Pototo y Filomeno, а з акторкою Мімі Каль у ролі Нананіни Фернандес утворив знамениту пару. Він знявся у фільмах Hotel de muchachas (1951) і ¡Olé, Cuba! (1957) та записував гумористичні альбоми. Після 1959 року він далі працював на Кубі; до березня 1962 року його трупа грала 70 тижнів поспіль у гаванському Teatro Nacional. У квітні одну з вистав було зірвано, його театр закрили, а пізніше того ж року він покинув Кубу разом із 1170 біженцями на вантажному судні Shirley Lykes. Він завжди заперечував популярну історію про те, що до в’язниці його привів жарт про те, як вішати портрет. В еміграції він працював у Мексиці, де 1968 року записав із де Маром альбом Tres Patines y El Señor Juez, і в Перу, де 1969 року зіграв з Антоніо Салімом головну роль у серіалі El Guardia Tres Patines на Panamericana Televisión. У Пуерто-Рико він познайомився з акторкою Вільмою Карбією, своєю другою дружиною. 1971 року він оселився в Маямі. 1976 року він запустив радіопередачу Los Problemas de Trespatines, де Карбія грала його дружину; її транслювали станції по всіх Сполучених Штатах. 1977 року його трупа п’ять місяців виступала в Teatro Lecuona в Гайалії, а 1980 року він повернувся в кіно з фільмом Misión 3K3, знятим разом із сином Політо. Його останній театральний сезон, Pototo odia a las mujeres, тривав до жовтня 1984 року. За нескінченні повтори своїх робіт він так і не отримував відрахувань. Леопольдо Фернандес помер у Маямі 11 листопада 1985 року, і на його труну поклали кубинську землю.
