Глобальний каталог талантів

Довідник коміків

Переглядайте профілі коміків, біографічні резюме, країну походження та офіційні посилання.

Комедійні шоу Найпопулярніші Додати коміка

Усі A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

Країна:

Майбутні виступи Підтверджено Підтверджені профілі

Починається на C Підтверджено Очистити все

Показано 61-72 з 127 коміків

Підтверджено Не затверджені

Еквадор

Карлос Мічелена

Карлос Альберто Мічелена Сорія, відомий як «Ель Міче», — еквадорський актор, комік, карикатурист і гуморист, якого вважають однією з найвизначніших постатей вуличного театру в Еквадорі. Його довга кар’єра поєднує політичну сатиру, соціальний гумор і критику нерівності. Він народився в Кіто 5 січня 1954 року в небагатій родині: батько був шевцем, мати продавала на вулиці солодощі й газети, а сам він у дитинстві допомагав родині, продаючи цукерки. Він закінчив початкову школу в Colegio Simón Bolívar, але середньої школи не закінчив. Театром він захопився в десять років, показуючи пантоміму під платівки в районному клубі в Ель-Дорадо в Кіто. У п’ятнадцять років за порадою матері він став вільним слухачем театральної школи Casa de la Cultura Ecuatoriana, а потім працював помічником реквізитора в трупі Teatro Ensayo, де отримав першу роль — у виставі «Уасіпунго» за романом Хорхе Ікаси. Акторську кар’єру він почав у вісімнадцять років у театральній школі Casa de la Cultura, навчався в режисера Антоніо Ордоньєса й грав із Teatro Ensayo в таких п’єсах, як Boletín y elegía de las mitas, Dos viejos pánicos і «Лікар мимоволі». Згодом він приєднався до трупи Ollantay Національної політехнічної школи та до групи Malayerba, а також керував Teatro de la Calle, що виносив вистави на площі й у парки. Від 1980-х років його сценою є парк Ель-Ехідо в Кіто, де він із вибіленим обличчям і в костюмах, які шиє сам, грає персонажів із повсякденного життя — від сусідів, робітників і вуличних торговців до політиків і можновладців, — змушуючи публіку замислитися за допомогою іронії. Преса описувала Ель Міче як щось середнє між політичним блазнем і народним літописцем. Він також працював на телебаченні, радіо та в інтернеті. 2011 року він випустив циркове шоу El circo del Miche, яке три тижні йшло в Carpa Teatro, а 2019 року представив El toque del Miche в Teatro Centro de Arte в Гуаякілі. Він надає перевагу відкритим просторам, де може імпровізувати на теми того, що відбувається довкола, і уникає гумору з подвійним змістом. 2003 року Casa de la Cultura Ecuatoriana нагородила його своїм орденом «За мистецькі заслуги».

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Аргентина

Карлос Нуньєс Кортес

Карлос Нуньєс Кортес, якого ласкаво називають «Карлітос», — багатогранний аргентинський митець, народжений у Буенос-Айресі 15 жовтня 1942 року. Його батьками були Ансельмо Нуньєс Кортес та Хулія Алаздракі; у нього двоє братів і сестер: Едуардо Енріке та Моніка. Мати діди були з Туреччини, а батькові — з Іспанії, тому коли йому було шість років, сім’я переїхала до Посадас (Місьйонес), де він проживав до тринадцяти років. Цей ранній досвід породив глибокий інтерес до природи та дикої природи. У тому ж віці він почав брати уроки фортепіано і продовжував навчання з Роберто Саченте, даючи свої перші концерти у чотирнадцять років, одночасно самостійно вивчаючи композицію та гармонію. Професійний шлях Нуньєса Кортеса тісно пов’язаний з відомим комедійним гуртом Les Luthiers. Після участі у студентських хорах на факультетах точних наук та інженерії, він був частиною I Musicisti, який пізніше розпався на Les Luthiers та I Musicisti. Він приєднався до Les Luthiers приблизно в кінці 1968 року та залишався членом гурту з 1969 року до виходу на пенсію у 2017 році. У групі його вважають універсальним учасником завдяки музичним, акторським та композиторським здібностям. Він часто виконував роль провідного вокаліста, часто виконуючи мелодію у хорових творах завдяки своєму високому діапазону голосу, та виконував твори, такі як 'Voglio Entrare' та серенади. Він також значно збагатив їхній репертуар, написавши численні твори, зокрема 'Las Majas', 'Teorema de Thales', 'San Ictícola', 'Epopeya de Edipo', 'Calypso de las píldoras' та 'Kathy, la reina del saloon'. Він створював нові інструменти для гурту, такі як флейта Бунзена та гламокот, і займався вокальними аранжуваннями, наприклад, у творі 'Conozca el Interior'. Його комедійні акторські здібності визнаються та зазнають впливу Чарлі Чапліна. Окрім своєї роботи з Les Luthiers, Нуньєс Кортес продемонстрував широкий спектр інтересів та експертизи. Він здобув ступінь у галузі біологічної хімії в Університеті Буенос-Айреса (UBA) у 1967 році та працював хіміком до 1972 року. Він є експертом-малакологом, володіє великою колекцією мушель, і співавтором книги '100 Caracoles Argentinos' разом із натуралістом Тіто Нароскі. Він також є автором трьох книг іспанською мовою: 'Los juegos de Mastropiero', '100 caracoles argentinos' та 'Memorias de un luthier'. Зараз він є колонкою для подкасту 'La Hora de la Nostalgia'. Різноманітні таланти та внески Нуньєса Кортеса в аргентинську культуру, що охоплюють музику, комедію, науку та літературу, закріплюють його місце як унікальної та незмінної постаті.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Іспанія

Карлос Фаеміно

Народився Юань Карлос Арройо Урбіна і відомий як Карлос Фаеміно, він працює як гуморист і письменник, інтегруючи комічний дует Фаеміно і Кассадо. Він також є графічним дизайнером, ілюстратором, музикантом, художником і громадськістю.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Мексика

Кармен Салінас

Кармен Салінас Лосано, яку лагідно називали Кармеліта Салінас, була багатогранною мексиканською артисткою та політиком. Народилася в Торреоні, Коауїла, Мексика, 5 жовтня 1939 року, і розпочала свою кар’єру рано, співаючи та імітуючи голоси в радіопрограмі в Монтеррей у віці десяти років. Відкрита кінопродюсером Карлосом Амадором Мартінесом у 1953 році, вона дебютувала у кіно 28 жовтня того ж року в кінотеатрі Ópera. Її телевізійний дебют відбувся в 1964 році з участю в теленовелі «La vecindad». Протягом усієї своєї кар’єри вона працювала у багатьох медіа, демонструючи універсальність як акторка, імітаторка, комедійна акторка та театральна підприємець. Кар'єра Салінас була надзвичайно плідною та охоплювала десятиліття, включаючи широкий спектр ролей. Вона знялася у 115 фільмах, починаючи з 'La vida inútil de Pito Pérez' у 1970 році, і часто співпрацювала з Адальберто Мартінесом ‘Resortes’ протягом 1970-х та 1980-х років. Її велика робота також включала 70 театральних постановок, 23 теленовели та участь у дев'яти телесеріалах, таких як 'La vecindad', 'La frontera' та 'El chofer'. Вона гастролювала з мюзиклом 'Aventurera', представляючи та продюсуючи п’єсу у 1997 році. Варто зазначити, що вона ділила екран з Дензелом Вашингтоном у фільмі 'Man on Fire'. Її син, Педро Пласенсія Салінас, музично сприяв у проєктах для Necaxa та Televisa. Окрім розваг, Кармен Салінас брала участь у політиці. Оголошуючи себе членом Інституційної Революційної Партії (PRI) з дитинства, вона обіймала посаду заступника Палати депутатів з 2015 по 2018 рік. Під час перебування на посаді федерального заступника вона брала участь у Комісіях з гендерної рівності, радіо та телебачення, а також охорони здоров’я. Вона вийшла заміж за Педро Пласенсію Раміреса в 1956 році, і вони мали двох дітей: Педро Пласенсію Салінаса та Марію Еухенію Пласенсію. На жаль, Педро Пласенсія Салінас помер у 1994 році від раку. Кармен Салінас Лозано померла в Куаутемоці, м. Мехіко, 9 грудня 2021 року, залишивши значну спадщину в мексиканському розважальному бізнесі та державній службі.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Сполучені Штати

Карол Спінні

Карол Едвін Спінні, американський цуценя, карикатура, письменник, візуальний художник і спікер, заробив свою найбільшу популярність, приводячи до життя Великий птах і Оскар Гроуч на вулиці Сесум, робота, яку він виконав з запуску шоу в 1969 через 2018 рік.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Італія

Катерина Гуццанті

Катерина Гуццанті — італійська сатиристка та акторка, народжена в Римі 5 червня 1976 року. Вона походить з родини з історією політичної залученості та мистецького вираження; її батько, Паоло Гуццанті, був колишнім депутатом парламенту, а у неї є двоє братів і сестер, Сабіна та Коррадо Гуццанті, які також є сатириками. Її батьками були Паоло Гуццанті та Германа Антонуччі. Кар’єра Катерини розпочалася в 1997 році з виступу в шоу Піппо Ченнеді, яке було створено її братом Коррадо. Згодом у 1998 році вона зіграла головну роль разом із сестрою Сабіною в програмі «La posta del cuore». Комедійний стиль Гузанті часто включає пародію та створення персонажів, досліджуючи сучасне італійське суспільство. Вона особливо відома своєю роллю Аріанни в телесеріалі «Борис», який транслювався з 2007 по 2010 рік протягом трьох сезонів, і вона повторила цю роль у четвертому сезоні в 2022 році. Під час роботи над «Борисом» вона створила галерею персонажів, включаючи «контесіну» Орсетту Орсіні. У 2012 році вона зіграла Вічі, пародію на активіста CasaPound, у «Un due tre stella». Вона також пародіювала Маріастеллу Гельміні та Сару Пейлін у «Parla con me» в 2008 році. Її робота включала ведення «La prova dell’otto», починаючи з березня 2013 року, та спільного ведення «Sostiene Bollani» зі Стефано Боллані з 2011 по 2013 рік, перш ніж представляти «Nanuk - Prove d'avventura» з Давіде Демічелісом, починаючи з 2012 року. Протягом своєї кар’єри Катерина Гуццанти продемонструвала відданість сатиричним коментарям та різноманітним колабораціям. У 2021 році вона брала участь в італійському комедійному шоу 'LOL - Chi ride è fuori', виступаючи під тиском. У 2014 році вона співпрацювала з Lo Stato Sociale над їхнім альбомом 'L'Italia peggiore.' Її робота продовжує розвиватися, демонструючи її універсальність як акторки та сатирички.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Сполучені Штати

Катерина Кохен

Катерина Кохен, яка також виконує під назвою Cat Cohen, є американський комендант, акторка та співачка. У своїй живій виставі вона запобіжить комедію з абарето-стильними номерами. Netflix прем'єрував свою першу комедію, The Twist ... вона чудовий, в 2022.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Німеччина

Керт Буа

Курт Бойс, народжений Курт Боас 5 квітня 1901 року в Берліні, був німецьким актором і коміком. Він походив з єврейської родини, батьки якого — Філіпп Боас та Марта Зауль. Його кар’єра охопила неймовірні 79 років, що робить його актором з найдовшим стажем у кіно в історії. Бойс помер у Берліні 25 грудня 1991 року у віці 90 років. Боас розпочав свою акторську кар’єру надзвичайно рано, знявшись у фільмі «Фермерський будинок і графський замок» у 1907 році як один із перших дитячих акторів. Він продовжував виступати як дитяча зірка, зокрема в таких ролях, як у «Маленькому детективові» (1909) та в кількох фільмах, як-от «Материнська любов» і «Сірники, купуйте сірники!» (1908). З 1914 по 1919 рік він працював «салонним гумористом» у ревю, кабаре та вар’єте по всій Німеччині, Швейцарії, Австрії та Угорщині. Свій дебют на сцені він здійснив у вісім років 23 жовтня 1908 року в Театрі Заходу. Боас досяг успіху в 1928 році, зігравши роль у виставі «Тетя Чарлі» у Відні, і кіностудії спробували просувати його як «німецького Гарольда Ллойда». У період Веймарської республіки він здобув визнання як інтерпрета шансонів. Він виступав на Бродвеї та знімався в другорядних ролях у голлівудських фільмах, зокрема у фільмі «Касабланка» (1942) у ролі кишенькового злодія та у фільмі «Заплутаний» (1949) у ролі Франці Карташа. Після Другої світової війни Бойс повернувся до Німеччини в 1950 році та згодом багато років виступав як у театрі Шиллера, так і в Театрі Заходу. Комічні персонажі були звичайною рисою виступів Бойса, часто включаючи ролі головних офіціантів або самовпевнених клерків. У 1987 році він отримав Європейську кінопремію за найкращу чоловічу роль другого плану за роль поета Гомера у фільмі Віма Вендерса «Крила бажання» (також відомого як «Небо над Берліном»). Його останньою роллю у кіно став короткометражний фільм «Останній том» у 1989 році.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

28 лист. 2026 р. Великобританія

Кертіс Вокер

Кертіс Волкер, відомий професійно як комік, — британський актор, письменник і громадянин Сполученого Королівства. Його професійне життя розпочалося у другій половині 1980-х років як один із членів комедійного дуету Curtis & Ishmail разом з Ішмаелем Томасом. Він швидко зарекомендував себе в комедійному світі, з’являючись у різних телешоу на початку 1990-х років. У 1991 році Волкер розділяв обов'язки ведучого другого сезону комедійної програми BBC *Paramount City*. Того ж року він також знявся в *The Real McCoy* та *Blouse and Skirt*. Він також брав участь у The Lenny Henry Show та Ed Stone is Dead, демонструючи свою універсальність як актора. Окрім телевізійної роботи, комедійний стиль Вокера охоплює стендап-виступи. Він регулярно виступає в Jongleurs та розробив одноосібне шоу під назвою Right Now. У 1996 році він спільно вів Blouse And Skirt з Gina Yashere. Його акторські роботи охоплюють і кіно, зокрема роль у фільмі 2007 року Mutant Chronicles. Він також зіграв персонажа Карлтона в дитячому комедійному серіалі CBBC Kerching!, та знявся в ситкомі CBBC Kerching!. Крім того, він з’явився в комедійному шоу BBC Paramount City. Внески Кертіса Вокера до британської комедії були відзначені кількома нагородами. Він отримав нагороду за «найкращого чоловічого стендап-коміка» від Black Issues In Community Arts та виграв нагороду Top Carlton TV Multicultural Entertainment & Comedy Award. Варто зазначити, що він виступав як розважальний програма перед церемонією відкриття Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні, після чого з’явився у передачі *Rob Brydon's Annually Retentive*.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Канада

Кеті Джонс

Кеті Джонс — канадська акторка, комедійна актриса та письменниця, народилася 6 квітня 1955 року в Сент-Джонсі, Ньюфаундленд. Вона походить з родини з комедійними коренями; її брат — комедіант Енді Джонс. Її перше залучення до театру розпочалося у віці 17 років, коли брат допоміг їй вступити до Ньюфаундлендської мандрівної театральної трупи. Цей початковий досвід створив основу для її майбутньої кар’єри в мистецтві виконання. У 1973 році Джонс переїхала до Торонто разом із Томмі Секстоном, Грегом Малоуном, Мері Волш та Дян Олсен, шукаючи театральні можливості. Незабаром після цього вона спільно заснувала комедійний гурт CODCO восени того ж року. Група розширилася на початку 1974 року з додаванням Роберта Джой та Енді Джонса. CODCO став значною силою в канадському театрі та телебаченні, а Джонс з’являлася у постійній ролі в телесеріалі *Codco* у 1988 році. Вона також продемонструвала свою універсальність, зігравши головну роль у фільмах, таких як *Secret Nation* (2001), де вона зіграла Фріду Вокей, та в інших проєктах, як-от *How to Be Deadly*, *Weirdos*, *Congratulations* та *Happyland*. Вона ще більше продемонструвала свій комедійний талант за допомогою сольних шоу, зокрема *Wedding in Texas* та *Me, Dad and The Hundred Boyfriends*. Найбільш впізнаваною роботою Джонс, ймовірно, є її тривале перебування в телесеріалі *Ця година має 22 хвилини*, який вона спільно створила з Ріком Мерсером, Мері Волш та Грегом Томі у 1992 році. Вона залишалася акторкою протягом 28 років, покинувши серіал у 2021 році та ставши єдиною оригінальною акторкою з 2005 року після відходу Грега Томі. У *22 хвилинах* вона відома тим, що зображує широкий спектр персонажів, включаючи чоловіків і жінок з різними гендерними ідентичностями, таких як місіс Енід, Бейб Беннетт, Джо Кроу та Лав Мерфі. Її виконання ролі Міс Енід продовжилося у вебсеріалі CBC Gem *Broad Appeal: Living with E's* 2020 року. Протягом своєї кар’єри Джонс отримала значну визнання, включаючи 18 премій Gemini за написання комедійного серіалу та три канадські комедійні нагороди за написання. У 2006 році було знято біографічний фільм CBC Life and Times *Keeping up with Cathy Jones*. Вона також працювала продюсером свого спеціального випуску 2002 року *Cathy Jones Gets a Special*. Крім того, вона була представницею Les Rendez-vous de la Francophonie у 2013 році.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Канада

Кетрін Етьє

Катерина Етьє – канадська радіо- та телевізійна колонка, також відома як авторка. Її описують як гумористку з гострим дотепом і відому своїм живим мовленням. Її роботи черпають натхнення з гостей або поточних подій, часто включаючи картини, вироби ручної роботи та елементи поп-культури. Наприклад, вона представила акварелі з Олів’є Прімо на відпочинку, а також декорації, де Серж Денонкурт зображений русалкою, а Жан-Себастьян – з бахромою для захисту від ведмедів. Вона також створила акварель із серветкою для подекуди, демонструючи свій унікальний підхід до коментарів. Етьє́р у своїй останній роботі зосереджена на публікації свого першого роману «Незвичайна жінка», який вийшов 6 квітня 2022 року. Цей роман досліджує психологічні страждання та навіть суїцид, використовуючи феміністичну перспективу. Головна героїня, Корінн Газайль, відчуває почуття неповноцінності, незважаючи на публічне визнання, що відображає критику Етьєр культу поклоніння знаменитостям. Описаний як «невелика терапія», «щоденник інтимних думок» та «книга гніву», роман стосується того, що Етьєр вважає відсутністю відкритого обговорення проблем психічного здоров’я у публічній сфері, частково натхненного інтерв’ю Гюберта Ленуара в програмі «Tout le monde en parle». Її дратує те, що обговорення питань психічного здоров’я часто припиняються. Окрім своєї письменницької діяльності та коментарів, Етьє активно залучається до соціальних питань. Вона є речницею Реґрупування будинків для жінок, які постраждали від домашнього насильства (Коаліції жіночих притулків), що свідчить про її прагнення підтримувати вразливих людей. Її робота охоплює вирішення повсякденних проблем, наприклад, написання про проблему сечовипускання у громадських парках. Етьє також часто співпрацює з іншими людьми, що свідчить про динамічний та спільний підхід до її творчих починань.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Канада

Кетрін О'Гара

Кетрін Енн О'Гара, акторка та комедійна актриса, яка мала як канадське, так і американське громадянство, мала кар’єру, що охоплювала понад п’ятьдесят років. Народилася 4 березня 1954 року в Торонто, Онтаріо, виросла у католицькій родині ірландського походження разом із шістьма братами та сестрами. Її формальна освіта включала закінчення Burnhamthorpe Collegiate Institute у 1974 році. Померла 30 січня 2026 року в Санта-Моніці, Сполучені Штати. Протягом своєї багатогранної кар’єри вона також працювала сценаристкою та режисеркою. Професійний шлях О'Хари розпочався у 1974 році, коли вона приєдналася до The Second City в Торонто, спочатку виконуючи роль підстрахування для Гілди Раднер. Згодом у 1976 році вона стала частиною гастролюючої трупи, замінивши Розмарі Редкліф. Її комедійні таланти були ще більше продемонстровані як постійного виконавця в Second City Television (SCTV) з 1976 по 1984 рік. У той час вона співпрацювала з відомими коміками, такими як Джон Кенді, Євген Леві, Рік Мораніс та Мартін Шорт. Сценарії SCTV отримали визнання, завоювавши кілька премій Primetime Emmy Awards у 1982 році. Її внесок у шоу також був індивідуально відзначений премією Primetime Emmy Award. Окрім скетч-комедії, О’Хара знялася в численних фільмах, що принесли глобальним касовим збором понад 4,3 мільярда доларів США. Вона зіграла головні ролі у фільмі Мартіна Скорсезе «Після роботи» (1985) та у фільмі Тіма Бертона «Бігльз Джус» (1988). Її роль матері в серії фільмів «Один удома», зокрема «Один удома» (1990) та «Один удома 2: Загублений у Нью-Йорку» (1992), принесла їй широке визнання. Вона також озвучила кілька анімаційних фільмів, зокрема «Король жахів» (1993), «Курчачий бізнес» (2005) та «Елементарно» (2023). Варто зазначити, що вона зіграла Моїру Роуз у комедійному серіалі CBC «Шітс-Крик» (2015–2020), за цю роль вона отримала премію Еммі та Золотий глобус. Вона продовжувала працювати стабільно до пізніх років, отримуючи номінації на премію Еммі за ролі у «Храм Грандіна» (2010), «Останній з нас» (2025) та «Студія» (2025), а також з’являлася в ролі доктора Джорджіни Орвелл у «Академія парасольок» (2017). Вона вийшла заміж за Бо Велча 25 квітня 1992 року. У 2017 році їй було присвоєно звання Офіцера Ордену Канади.

Переглянути профіль