Chuck - мультяшний комік GiggleTime розповідає жарти
GiggleTime для Android
Безкоштовно в Google Play
Завантажте застосунок
GiggleTime - жарти, коміки та комедійні шоу GiggleTime
Меню
Go Premium Подайте жарт Коміки Комедійні шоу Коміки з найбільшою кількістю підписників Про нас Поширені питання Контакт Додати коміка
Завантажте застосунок
Підписуйтеся на нас

Юридичні
Політика конфіденційності Умови служби Політика щодо файлів cookie Політика повернення коштів та скасування Атрибуції
Увійти
Мова
Категорії
Місця дії
Мова Українська Українська
Безпечний режим
Автоматичне відтворення випадкових жартів
Сповіщення
Глобальний каталог талантів

Довідник коміків

Переглядайте профілі коміків, біографічні резюме, країну походження та офіційні посилання.

Починається на G Підтверджено Очистити все
Показано 37-48 з 92 коміків
Гаель Б'єн-Еме, комік (Гаїті)
Підтверджено Не затверджені
Гаїті

Гаель Б'єн-Еме

Гаель Б’єн-Еме — гаїтянська гумористка, акторка, драматургиня, журналістка й активістка, викладачка техніки тіла та голосу в театральній школі ACTE. Вона народилася в Порт-о-Пренсі 22 грудня 1987 року. Вона веде колонку та є членкинею феміністичної організації Nègès Mawon. Після середньої школи вона 2006 року вступила до Le Petit Conservatoire — школи театру й мистецтва слова, де пройшла трирічний курс сценічних мистецтв. 2010 року вона відвідувала курси етнодрами «Театр і ритуал» в ESACT, вищій школі акторів кіно й театру в Льєжі, а в листопаді 2015 року пройшла інтенсивний курс комедії в Національній школі гумору в Монреалі. Як акторка вона працювала з такими режисерами, як Жан Рене Лемуан у «Грі кохання й випадку» Маріво, Гі Режіс-молодший у Migrant і П’єтро Варассо в Un arc-en-ciel pour l’occident chrétien Рене Депестра. 2018 року вона стала співзасновницею ACTE, де викладає техніку тіла й голосу та написання комедії, а 2019 року переклала для сцени виставу на пісні гаїтянського музиканта Манно Шарлеманя, Limyè. Її гумор — інструмент її активізму. Вона дуже активна у Facebook, Twitter, Instagram, TikTok і YouTube, які вважає найширшим майданчиком для того, що називає своїм «артивізмом», і охоплює тисячі підписників. У передачі Anriyan, Kèskonfe вона висміює політичні новини, щоб поставити їх під сумнів, розповідає про права жінок і дівчат і виявляє тонкі ознаки побутового сексизму в звичайних жестах і словах. Серед її сценічних робіт — стендап-шоу Je suis Gaëlle (2017), Le Genre et le nombre — гумористичне шоу про статеве виховання, а також Talon aiguille Talon d’Achille (2015), Un dous un show (2017), Que ton règne vienne (2019), Tranzit (2020), Aimer en stéréo (2021) і Illégale (2022). Загалом вона написала шість п’єс, два монологи, два стендап-шоу та дві візуальні роботи. 2022 року вона отримала франкомовну письменницьку резиденцію Afriques-Haïti і провела три місяці у французькому регіоні Нова Аквітанія — в La Maison des écritures у Ла-Рошелі, в Maison des auteurs et autrices des Francophonies у Ліможі та в La Prévôté у Бордо. Там вона написала Port-au-Prince et sa douce nuit, що здобула театральну премію RFI 2022 року, яку їй вручили 25 вересня на фестивалі Francophonies у Ліможі.

Газель, комік (Німеччина)
Підтверджено Не затверджені
Німеччина

Газель

Газель — німецька комедійна акторка та персона ж соціальних мереж, відома як Газель Фольгазе. Станом на 2026 рік їй 37 років. Дехто вважає її найсмішнішою жінкою в інтернеті наразі, і вона створює гумористичний контент у TikTok та Instagram з 2021 року. Її обраний псевдонім "Газель" відображає її ідентичність як транс-жінки, і вона використовує свою платформу для просвіти щодо транс-ідентичності та переходу. Вона здобула визнання завдяки гумористичним відео, спочатку з’являючись під ніком @diehuebsche. До того, як зосередитися на створенні контенту, Газель десять років працювала в відділі кадрів великої компанії. Протягом цього часу вона брала інтерв’ю та наймала різних професіоналів, зокрема менеджерів з маркетингу, бухгалтерів, генеральних директорів та інженерів-програмістів. Три роки вона виступала за більшу різноманітність на робочому місці, обговорюючи сучасні практики рекрутингу та теми DEI у LinkedIn. Нещодавно вона звільнилася, щоб повністю присвятити себе своїй творчій роботі, і зараз досліджує зміни, які помітила як професійно, так і у своїй особистій спільноті. Газель критично досліджує суспільство у своїх комедійних виступах та досліджує власну ідентичність, часто пародіюючи те, що вважається "типово німецьким". Її контент торкається тем квір-спільноти та трансгендерності, розповідаючи про успіхи та виклики, пов'язані з її переходом. Вона зосереджує свої думки та зусилля на транс* спільноті, вважаючи, що вона стикається зі структурними недоліками, такими як брак можливостей працевлаштування та проблеми з психічним здоров’ям, підкреслюючи важливість солідарності. Газель розпочне свій перший сольний стендап тур восеною 2026 року, з виступами у дев'яти великих містах Німеччини. Шоу досліджуватиме теми дорослішання донькою ремісника та досвід "Ханді-Маммі" в Берліні, обіцяючи нецензурований гумор, самоіронію та історії, які не підходять для соціальних мереж, а також поділиться сценою з іншими артистами, якими вона захоплюється. Вона запланована виступити на re:publica 24 як експерт з цифрової трансформації в освітній роботі, з доповіддю під назвою "Цивільні зміни в освітній роботі, розширення прав користувачів та побудова спільноти". Її було номіновано на премію EXPRESS Queer Award 2023 і вона активно бере участь у заходах, таких як Lead Today Shape Tomorrow (Female Founders), NW2023 та FFFDay, виступаючи на тему різноманітності та інклюзивності.

Гаспар Енен (1926–2011), комік (Мексика) – Скетчі
Підтверджено Не затверджені
Мексика

Гаспар Енен

Гаспар Генайне, широко відомий як Капуліна, був багатогранним мексиканським розважальником. Народився 6 січня 1927 року Гаспар Генайне Перес у Чігнауапані, Пуебла, і здобув визнання як комік, актор, співак, кінопродюсер, сценарист, музикант і режисер. Його батьками були Антоніо Генайне Хелу, з ліванського походження, та Консепсьон Перес де Леон, яка була мексиканкою. Сім’я переїхала до Мехіко незабаром після його народження, а також ще раз, коли йому було шість років. Творча кар'єра Генаїне розпочалася у 1943 році як співака та актора. Свій дебют як актор він здійснив у віці десяти років у фільмі *Всі на великій фермі* (1936) та отримав нагороду за «найкращу драматичну дитячу роль» від своєї академії. Він був вокалістом у квартеті Los Excéntricos del Ritmo, а пізніше став частиною тріо Los Trincas, гастролюючи як по Мексиці, так і по Сполучених Штатах. Переломним моментом у його кар’єрі став 1951 рік, коли він об'єднався з Марко Антоніо Кампосом, відомим як Вірута, сформувавши знаменитий дует Вірута та Капуліна. Їхній ранній комедійний стиль черпав натхнення з Лореля та Гарді, і вони здобули популярність завдяки своїм виступам у програмі XEW *Коміки та пісні*. Разом вони знялися у 26 фільмах, а Роберто Гомес Боланьос (Чеспіріто) брав участь у написанні деяких їхніх скетчів. Після професійного розбіжності, Генайне та Кампос розійшлися у 1966 році. Капуліна продовжив свою кар'єру самостійно, знявшись у ще 58 фільмах, що збільшило загальну кількість його появ у кіно до 84. Він записав 12 музичних альбомів та зіграв головну роль разом з Ель Санто у Санто проти Капуліни (1969). Серія коміксів із зображенням Капуліни була опублікована протягом 1970-х та на початку 1980-х років. Його останньою роллю у кіно став фільм Мій компаньйон Капуліна (1989), а також він з'явився у телесеріалі Пригоди Капуліни (1989) та мильній опері Щоденник Даніели (1996). Він гастролював як стендап-комік до 1997 року. Гаспар Генайне помер 30 вересня 2011 року у віці 84 років від ускладнень, пов'язаних із пневмонією та шлунковою виразкою, після того, як раніше цього місяця був госпіталізований.

Гастон Бергманс (1926–2016), комік (Бельгія) – Скетчі
Підтверджено Не затверджені
Бельгія

Гастон Бергманс

Гастон Петрус Бернардіна Бергманс був бельгійським актором і гумористом, який народився 11 березня 1926 року в Мерксемі, зараз частиною Антверпену. Він помер 21 травня 2016 року в Шотені, також у провінції Антверпен. Його батько працював огранювачем алмазів, а пізніше – водієм-експедитором, тоді як його мати допомагала у м’ясній крамниці сестри. Бергманса пам’ятають як «місцевого героя» і відомого тим, що виступав нідерландською мовою з антверпенським акцентом. Бергманс розпочав свою кар'єру з виступів у концертній залі «Аньєн Бельгік», де його ревю користувалися великим попитом і збирали повні зали. Він ненадовго сформував дует зі Стафом Перментієром та з’явився на телебаченні в 1958 році під час Експо-58. Перші ролі у кіно з'явилися в кінці 1950-х років під керівництвом Яна Вандергейдена, зокрема у фільмах "Een zonde waard" (1959), "Den duivel te slim" (1960), "Hoe zotter hoe liever" (1960) та "De stille genieter" (1961). Він відкрив свій комедійний талант, виступаючи з скетчем у своєму корфбальному клубі. У 1957 році він познайомився з Лео Мартіном у Палаці більярду, що призвело до значного партнерства. З 1972 по 1993 рік Бергманс утворив комедійний дует з Лео Мартіном, відомий як Гастон і Лео. Вони виступали в численних фламандських театрах та культурних центрах і з’являлися на телеканалі BRT, зокрема у популярних новорічних шоу та комедійному ситкомі про поліцію De Kolderbrigade . Було видано кілька комедійних альбомів та комікс, що містили їхні роботи, а також вони знялися у чотирьох фільмах разом між 1982 та 1988 роками. Після переходу на комерційний телеканал VTM у 1989 році вони вели тижневе шоу 'De Gaston en Leo show'. Після смерті Лео Мартіна у 1993 році на VTM вийшло спеціальне шоу '20 років Гастона і Лео'. Протягом усього свого професійного життя Бергманс був удостоєний багатьох почестей, серед яких звання Командора Ордену Корони у 2006 році та отримання Зірки кар’єри на Фламандській премії телезірок у 2009 році. У 2005 році фламандське видання 'Найвеличніший бельгієць' включило Бергманса до списку під номером 459. У 2023 році було оголошено про плани створення мюзиклу на його честь під назвою 'Gaston and Leo, de hommage'. Останніми роками дебютувало шоу під назвою 'Gaston & Leo 2.0', у якому взяли участь Франк ван Ерум, Ян Вюйтенс та Ерік Де Вос, з метою відтворити гумор та чарівність оригінального дуету.

Гевін Мітчелл, комік (Великобританія) – Скетчі, Розповідання історій
Підтверджено Не затверджені
Великобританія

Гевін Мітчелл

Походженням з Спрінгберна, Глазго, Гавін Мітчелл – шотландський артист, який працює як актор і комік. Його кар’єра розпочалася дещо несподівано, з ранньої роботи над малюванням декорацій у театрі «Громадянин» у Глазго приблизно в 1990 році, коли він отримав картку актора. Потім він провів приблизно чотири або п’ять років, працюючи масовкою на різних знімальних майданчиках, перш ніж дебютувати на сцені у виставі «Шкода, що вона повія», де зіграв масовку, залучену до сцени з багаттям. Мітчелл цінує різноманітність ролей, які він виконує, охоплюючи як комедійні, так і драматичні виступи. Мітчелл найкраще відомий тим, що зіграв Роберта «Боаббі» Тейлора, бармена, у популярному ситкомі «Ще граємо», знявшись у всіх дев'яти сезонах і шістдесяти двох епізодах між 2002 та 2019 роками. Ця роль принесла йому широке визнання, сприяючи міжнародній популярності шоу, з фанатами аж до Японії та Зімбабве. Успіх «Ще граємо» був надзвичайним, і він отримав численні нагороди, зокрема 14 головних, а його живі виступи відбулися в Hydro 51 раз, залучивши приблизно 12 000 глядачів на кожне виконання. У червні 2019 року він виграв нагороду «Найкращий актор» на Шотландській комедійній премії за свою роль Боаббі, а саме шоу отримало нагороду «Найкраще телешоу» того ж року. Окрім «Still Game», Мітчелл має різноманітну кар’єру. Він знімався в різних ролях у шоу скетчів «Velvet Soup» та у ситкомах, таких як «Empty», «Happy Hollidays» та «You Instead». Мітчелл неодноразово з’являвся в телесеріалах «Monarch of the Glen» та «The Field of Blood», і зіграв Енді Малвіна в драматичному серіалі BBC «Nightsleeper» у 2024 році. До його акторських робіт входить роль у фільмі 1994 року «Being Human» з Робіном Вільямсом, а також він зіграв великого князя Сергія Олександровича Російського у серіалі Netflix «The Last Czars» (2019). У 2024 році він виконав головну чоловічу роль у комедійній адаптації «Casablanca: The Gin Joint Cut», яка гастролювала по Великій Британії, Парижу та Барбадосу; виступи включали сезон на Едінбурзькому фестивалі. Наразі Мітчелл гастролює Шотландією зі своїм особистим театральним шоу «Look Who It Isnae» (2024-2025) і возз’єднається з іншими акторами з «Still Game» для «Auld Pals – An Evening with the Stars of Still Game» у 2025 році; цей тур був розпроданий у 2024 році. У 2019 році Глазгоський калідонійський університет нагородив його почесним доктором літератури, а він прийняв посмертну вступ до Зали слави Боуї у березні 2016 року. Він відомий своїм шармом, дотепністю та вмінням розповідати історії, і має кар’єру, що охоплює понад чотири десятиліття.

Гед Марлон, комік (Франція) – Сюрреалістичний і абсурдний гумор
Підтверджено Не затверджені
Франція

Гед Марлон

Жер Марлон, справжнє ім'я Жерар Брунеттіні, народився 10 квітня 1954 року в Парижі, є французьким гумористом та актором. Вихований своїми італійськими дідусем і бабусею, він спочатку займався спортом, ставши чемпіоном Франції серед юніорів з греко-римської боротьби. На початку своєї кар'єри він працював з Робертом Уссеном, граючи гальгеніста у виставах 'Жанна д'Арк' та 'Потьомкін'. Марлон черпає натхнення в Кітоні, Теті, Бюнелі та Далі, що проявляється в його неповторному комедійному підході. Він знявся у фільмі Флік або Злочинець у 1979 році, а згодом зіграв головну роль у короткометражному фільмі Мамбо-скретч у 1983 році. Протягом 1980-х років Гед Марлон продовжував розширювати свій список ролей, знімаючись у фільмах режисерів, таких як Бертрана Таверньє ( Autour de minuit у 1986 році), Клода Лелуша ( Viva la vie у 1984 році) та Жерара Урі. Він також виступав у виставі Games в Театрі Фонтен у 1984 році та зіграв у L'Embarras du soi , яку він написав і поставив у Театрі Монпарнас у 2010 році. Співпраця з Фаридом Шопелем призвела до успішного шоу 1980 року 'Aviateurs'. Він часто зображує звичайного лисого француза з вусами, поєднуючи абсурдність з витонченістю у своїх виступах. Театральна робота Марлона включає сольні вистави, поставлені Жан-Мішелем Рібесом у Театрі Сплендід у 1989 році та Un simple froncement de sourcil , прем’єра якої відбулася у Театрі Рон-Пуан у 2002 році, відкриваючи кімнату Роланда Топора. Його вистави часто досліджують філософські та практичні питання, роблячи порівняння з Реймондом Девосом. Жестова виразність є суттєвою, з його тілом, яке часто замінює слова; він віддає перевагу «невисловеному» «перебільшеному». Він виступав у п’єсах, таких як «Brèves de comptoir», а також у творах Лабіша, Кортеліна та Фейдеау. Він також представив сольну виставу «Ged Marlon / Solo» у Театрі Пті Монпарнас, прем’єра якої відбулася 28 серпня 2008 року, досліджуючи теми розчарованого кохання з трьома персонажами, які шукають щастя. Гед Марлон зараз працює над фільмом під назвою Les Talents d'Achille , вихід якого заплановано на 2025 рік.

Георгій Мамалев, комік (Болгарія) – Музична комедія
Підтверджено Не затверджені
Болгарія

Георгій Мамалев

Георгій Мамалев, також відомий як Георгій Анастасов Мамелев, — болгарський актор, який народився 5 серпня 1952 року в селі Мамарчево (Болярів). Він закінчив Національну академію театрального та кіномистецтва (НАТФІ) імені Крастьо Сарафова у 1977 році. З того року він часто з’являється на сцені Болгарського національного театру імені Івана Вазова. Він зіграв багато ролей, зокрема Аврама Совалката у «Спробі польоту», Сречко Розмаріна та Бато у «Зборі пункті», і Загорецкого у «Лихо з розуму». Його театральний репертуар також включає виступи як Фратю у «Великих князях», Дромій сиракузький у «Комедії помилок», Пук у «Сні літньої ночі», Шура Балаганов у «Великому комбінаторі» та Рафаеле у «Привидах у Неаполі». Комічні внески Мамалева виходять за межі сцени. Він спільно створив популярний проєкт НЛО з Павелом Попандовим та Велко Каневим, співпраця який перетворилася на телешоу «Клуб НЛО». Він також записував сольні альбоми, деякі спеціально для фестивалю гумористичних пісень «Золота ліра». Його робота на радіо включає записи для Болгарського національного радіо (БНР). У 2002 році він відзначив знакову віху з одноосібним шоу «Чи правильно ви мене зрозуміли?». Протягом короткого періоду в 2005 році він вів телепрограму «Вільний з Мамалевим» на БНТ. Одружений і має двох синів. За межами сцени та екрану Мамалев продемонстрував здатність налагодити зв'язок з аудиторією в різних форматах. Він брав участь у болгарському шоу 'Танцюючі зірки' у 2008 році. З 1989 року він є членом Спілки болгарських кінорежисерів. Зараз він часто з’являється в телесеріалі 'Кането', продовжуючи свою активну кар’єру актора та розважальника. Його давні зв'язки з Національним театром 'Іван Вазов' підкреслюють його відданість болгарському театру, закріплюючи його місце як видатного діяча в культурному ландшафті країни.

Гері Холл, комік (Канада) – Сатира, Скетчі
Підтверджено Не затверджені
Канада

Гері Холл

Джері Голл — канадська акторка та комедійна актриса, народилася в Оквілі, Онтаріо, 1 травня 1972 року. Вона розпочала свою кар'єру з виступів у складі трупи The Second City Toronto, беручи участь як у Національній гастролювальній компанії, так і на Головній сцені. Її робота в Цей час має 22 хвилини (This Hour Has 22 Minutes) на CBC відзначає значну главу в її професійному шляху; вона вперше з’явилася у жовтні/листопаді 2004 року та березні 2007 року, перш ніж стати постійним членом трупи у жовтні 2007 року. Протягом п'яти сезонів на шоу вона виступала як репортер-мандрівник і ведуча, а її персонаж «Одинока жіноча виборець» здобув національну увагу під час федеральних виборів 2008 року. Вона також брала участь у Звіті Ріка Мерсера (The Rick Mercer Report) та є співавтором і акторкою в лайв-скетч-шоу Middle Raged з Гері Персоном. Комічний стиль Холл включає в себе виразний голос і часто містить політично гостру сатиру. Знаковою подією стало 2008 рік, коли вона спробувала взяти інтерв’ю у прем'єр-міністра Стівена Гарпера під час федеральної виборчої кампанії, що призвело до того, що її затримала охорона та ненадовго забрали в наручниках. Подібний трюк з прем'єром Онтаріо Далтоном Маґуїнті у 2009 році не був добре сприйнятий. Вона також продемонструвала свої письменницькі здібності, адже фільм To Die 4 отримав номінацію на премію Gemini. Її різноманітні ролі включають виступи в The Blobheads на CBC та роль поліцейського у фільмі Little Italy , а також роль «Крістін» у «Астрід і Ліллі рятують світ». Вона також знімалася в телевізійних рекламних роликах. Кар'єра Джері Голл була відзначена численними нагородами. Вона отримала нагороди від Канадських комедійних премій, Гільдії сценаристів та премій Gemini, включно з премією Gemini за найкращий ансамблевий виступ у комедійній програмі або серіалі за *22 Minutes*. У 2017 році вона виграла приз за найкращу акторку на Valencia WebFest за 'Perverts Anonymous', який також отримав приз за найкращу комедію на The U.K. Webfest. За свій внесок у *Ruby Skye P.I.* вона отримала нагороду на LA Web Fest 2013 року як видатна запрошена акторка в інтерактивній драматичній оповіді. Наразі Голл знімається в ролі «Сінтії» в комедійному серіалі CBC *ONE MORE TIME*, і вона та Гері Пірсон гастролюють з виставою *Middle Raged* по всій країні у 2024 році, включно з виступами в театрі CAA у Торонто 4 та 5 травня 2024 року. Вона продовжує виступати та творити з Пірсоном, зміцнюючи свою присутність у канадській комедії.

Гербург Янке, комік (Німеччина) – Кабаре
Підтверджено Не затверджені
Німеччина

Гербург Янке

Гербург Янке – відома комедійна акторка в Німеччині, народилася 18 січня 1955 року в Обергаузені-Остерфельді. Вона виросла в Рурському регіоні та вважає себе «бійцем» за кабаре для жінок. Її ім'я, Гербург, є германським і означає «збирач списів» або «борець зі списами», що відображає дух, який вона втілює. Янке також є німецькою кабаре-актрисою, модераторкою, акторкою та режисеркою, демонструючи свою універсальність у сфері розваг. Спочатку вона хотіла стати вчителькою, закінчивши два державні іспити, але зрештою обрала роботу в театрі через занепокоєння щодо виховання дітей та відсутності підтримки з боку батьків. Кар’єра Янкі почалася з гастролів Німеччиною та Францією у складі вуличного жіночого театру. Близько 1987 року вона спільно заснувала комедійний дует Missfits із Стефані Юбераль, який протягом 20 років став одним із найвідоміших німецьких кабаре-дуетів. У 2010 році Янкі та Юбераль створили виставу 'Sehnsucht im Oberhausener Ebertbad', а у 1996 році видали книгу 'Krapf und Krömmelbein'. Її комедія торкається таких тем, як фізичність, сексуальність та повсякденні незручності, і її описують як поляризуючу та провокативну. Янкі здобула визнання як частина дуету Missfits, і вже була добре відома широкій аудиторії, коли розпочалося шоу 'Ladies Night'. З 2007 по 2018 рік Янке модерувала телешоу-кабаре «Ladies Night», у створенні якого вона брала участь, та відзначила його 18-річчя та 100-й епізод. Вона вела шоу «Ladies Night» на ARD до 2018 року, з’являючись у ньому протягом 12 років. У 2009 році вона гастролювала з програмою під назвою «Frau Jahnke hat eingeladen», а також знімалася в кількох фільмах і телесеріалах, зокрема «Die Oma ist tot» (1997) та «Der Tod ist kein Beinbruch» (2002). Вона отримала численні нагороди, включаючи звання «Громадянка Рурського регіону» у 2004 році, Prix Pantheon – Ehrenpreis Reif & Bekloppt у 2016 році, Deutscher Comedypreis – Sonderpreis у 2018 році, Deutscher Kleinkunstpreis – Ehrenpreis des Landes Rheinland-Pfalz у 2020 році та Hessischer Kabarettpreis (Ehrenpreis) у 2022 році. Наразі вона веде щотижневий подкаст «Frau Feller & Frau Jahnke» з Лізою Феллер з листопада 2020 року по 2024 рік. Вона заручена з Гайо Зоммерсом з 1994 року, який з’являється в її шоу як «чоловік у саду», і вони носять однакові обручки.

Герман Бернардес, комік (Іспанія) – Розповідання історій, Ляльки й черевомовлення
Підтверджено Не затверджені
Іспанія

Герман Бернардес

Херман Бернардес Родріґес — уругвайський комік і сценарист, народився 16 листопада 1984 року в Монтевідео, Уругвай. Його сім’я переїхала до Малаги, Іспанія, коли йому було п’ять років, де він закінчив початкову школу. Він є онуком фотографа та художника Хорхе Губер Родріґес, а його батьки — Едуардо Бернардес та Еліса Родріґес. Виховуючись в Іспанії, він розвинув любов до іспанського гумору, захоплюючись коміками такими як Круз і Рая, Мартes і 13, Лос Моранкос, Маноло 1,85, Еухеніо, Чікіто де ла Кальсада та Анхель Гаро. Він також називає Майка Бірбіґлію джерелом натхнення для комедії, поряд з Річардом Прайором, Джеррі Сейнфілдом, Біллом Берром, Джимом Джефріз та Дасті Слеєм. Творчий шлях Германа розпочався з майстер-класу лялькового театру в Малазі під керівництвом Дона Леопольдо Меріди. Протягом своєї кар'єри він досліджував різні творчі шляхи, працюючи музикантом, письменником, актором, ведучим та подкастером. Він писав для кількох телешоу, зокрема «Хто в масці?», «Священний вогонь», «Твій голос звучить знайомо», «Мій дім – твій дім» та «Я бачу, як ти співаєш», як в Іспанії, так і в Уругваї. Він також зіграв роль Смерті в «Великій грі гусака» (Уругвай) і з березня 2022 року знову приєднався до шоу в ролі Смерті. Його комедійний стиль характеризується оповіданням та довгими жартами з великою енергією та інформацією. У 2013 році він отримав відзнаку за найкраще музичне гумористичне шоу з групою «Los Mañaneros», а в 2014 році виграв перший приз за молодий гумор на «Encuentro de Humor Joven». Герман виступав численні рази, включно з шоу для понад 20 000 осіб на Національному фестивалі чамаме в Коррієнтес, Аргентина. Він дійшов до півфіналу стендап-комічного конкурсу у 2015 році та брав участь у стендап-комічному воркшопі під керівництвом Германа Медіни того ж року. Він зав’язав тісний друг з Едуардо Фернандесом (El Gaucho Influencer), разом вони здійснили численні тури, а у 2021 році Герман став офіційним сценаристом El Gaucho Influencer. Разом вони створили театральну виставу El Gurú del Interior, яка мала 32 вистави у 2022 році. Наразі він є сценаристом для El Gaucho Influencer та працює сценаристом для більшості головних шоу Teledoce з 2022 року. Він виступає з шоу під назвою "Пасажир у дорозі" (Passenger in Transit), яке зосереджується на темі подорожей, і виступав у Чилі, Перу, Аргентині, Іспанії та Бразилії. З лютого 2024 року він почав викладати стендап-комедію в El Comedy Bar у Монтевідео, а з 2025 по 2026 рік був співатором радіопрограми Otra Tarde Negra. Він також транслював наживо подію Cosquín Rock Uruguay у 2025 та 2026 роках.

Гертруд Ларссон, комік (Швеція) – Сатира, Кабаре
Підтверджено Не затверджені
Швеція

Гертруд Ларссон

Гертруд Ларссон, народилася 10 листопада 1972 року в Крістіанстаді, є шведською плейкою, письменницею, драматургом, режисеркою та сатириком. Вона виросла в Крістіанстаді та Сконе, де розвинула вільне володіння місцевим діалектом, Сконе. Її німецьке походження також впливає на її погляди. Ларссон відома людям у Крістіанстаді. Інтерес Ларссон до театру зародився ще в школі, коли вона разом з Асою Асптьорн та іншими створила театральну трупу Trollpackorna. Вона продовжила навчання в Драматичному інституті в Стокгольмі, відвідуючи курс для драматургів з 2001 по 2004 рік. Разом з Асптьорн вона сформувала комедійний дует Åsa & Gertrud, співпраця, яка стала центральною для її кар’єри. Вони регулярно виступали в шведській радіопрограмі Freja з 1996 по 2000 рік і наразі створюють сатиричний серіал Utkantssverige для Sveriges Radio з літа 2016 року. Ларссон та Асптьорн також випустили альбом 'Sketcher att älska till' у 1998 році. Творчість Ларссон часто торкається суспільних проблем, як відзначило Svenska Dagbladet, порівнюючи її з Брехтом. Вона написала численні п’єси, зокрема 'Babiandamen' (2003), 'Blåvingar' (2011) та 'Älgaslag.' 'Blåvingar,' призначена для жіночої аудиторії, досліджує теми чесності та дружби серед жінок у шістдесятих роках і гастролювала в 2011 році. Вона також співпрацювала над п’єсами, такими як 'Mary Wollstonecraft' (2005) та 'Sparrisgulasch' (2005). Сатиричний кабаре Ларссон 'Svensksåld,' який зараз демонструється в Scenkonst Sörmland, коментує вхід партії Шведські демократи до парламенту. Вона отримала численні нагороди та визнання за свою роботу, включаючи премію Ankan від Expressen за сатиру в 2020 році, культурну премію Kristianstadsbladet у 2009 році, премію муніципалітету Крістіанстад за культуру в 2014 році (разом з 50 000 шведськими кронами), премію Ібсена Шведського ібсенівського товариства в 2014 році, стипендію Геннінга Манкеля в 2014 році та Mediapriset у 2015 році. Вона також знімала радіоп’єси, такі як 'Asylshopping' (2009, 2010) та драматичний концерт 'Ashewan' (2015). Наразі вона бере участь у роботі з молодими людьми, які страждають від залежностей, з 2021 року.

Коміки за країнами

Коміки: Албанія Албанія 1 Коміки: Вірменія Вірменія 2 Коміки: Аргентина Аргентина 36 Коміки: Австрія Австрія 27 Коміки: Австралія Австралія 52 Коміки: Азербайджан Азербайджан 1 Коміки: Бангладеш Бангладеш 1 Коміки: Бельгія Бельгія 13 Коміки: Болгарія Болгарія 57 Коміки: Бенін Бенін 2 Коміки: Болівія Болівія 1 Коміки: Бразилія Бразилія 27 Коміки: Білорусь Білорусь 2 Коміки: Канада Канада 125 Коміки: Демократична Республіка Конго Демократична Республіка Конго 3 Коміки: Швейцарія Швейцарія 17 Коміки: Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 1 Коміки: Чилі Чилі 15 Коміки: Камерун Камерун 1 Коміки: Китай Китай 8 Коміки: Колумбія Колумбія 4 Коміки: Куба Куба 4 Коміки: Чехія Чехія 7 Коміки: Німеччина Німеччина 188 Коміки: Данія Данія 17 Коміки: Домініканська Республіка Домініканська Республіка 1 Коміки: Алжир Алжир 2 Коміки: Еквадор Еквадор 2 Коміки: Естонія Естонія 5 Коміки: Єгипет Єгипет 10 Коміки: Іспанія Іспанія 74 Коміки: Ефіопія Ефіопія 1 Коміки: Фінляндія Фінляндія 15 Коміки: Франція Франція 214 Коміки: Великобританія Великобританія 365 Коміки: Джорджія Джорджія 1 Коміки: Гана Гана 3 Коміки: Греція Греція 18 Коміки: Гватемала Гватемала 1 Коміки: Хорватія Хорватія 2 Коміки: Гаїті Гаїті 1 Коміки: Угорщина Угорщина 7 Коміки: Індонезія Індонезія 23 Коміки: Ірландія Ірландія 31 Коміки: Ізраїль Ізраїль 10 Коміки: Індія Індія 47 Коміки: Ірак Ірак 3 Коміки: Іран Іран 6 Коміки: Ісландія Ісландія 4 Коміки: Італія Італія 136 Коміки: Ямайка Ямайка 1 Коміки: Японія Японія 37 Коміки: Кенія Кенія 3 Коміки: Корея, Південь Корея, Південь 20 Коміки: Казахстан Казахстан 3 Коміки: Ліван Ліван 5 Коміки: Шрі-Ланка Шрі-Ланка 1 Коміки: Литва Литва 1 Коміки: Латвія Латвія 1 Коміки: Марокко Марокко 17 Коміки: М'янма М'янма 1 Коміки: Мальта Мальта 1 Коміки: Малаві Малаві 2 Коміки: Мексика Мексика 28 Коміки: Малайзія Малайзія 7 Коміки: Нігерія Нігерія 19 Коміки: Нікарагуа Нікарагуа 2 Коміки: Нідерланди Нідерланди 2 Коміки: Норвегія Норвегія 12 Коміки: Непал Непал 3 Коміки: Нова Зеландія Нова Зеландія 9 Коміки: Перу Перу 2 Коміки: Філіппіни Філіппіни 35 Коміки: Пакистан Пакистан 7 Коміки: Польща Польща 8 Коміки: Португалія Португалія 7 Коміки: Катар Катар 1 Коміки: Румунія Румунія 1 Коміки: Сербія Сербія 4 Коміки: Росія Росія 9 Коміки: Саудівська Аравія Саудівська Аравія 4 Коміки: Швеція Швеція 101 Коміки: Сінгапур Сінгапур 3 Коміки: Словенія Словенія 4 Коміки: Словаччина Словаччина 2 Коміки: Сальвадор Сальвадор 1 Коміки: Сирія Сирія 1 Коміки: Таїланд Таїланд 2 Коміки: Туніс Туніс 4 Коміки: Туреччина Туреччина 5 Коміки: Тайвань Тайвань 1 Коміки: Україна Україна 11 Коміки: Уганда Уганда 7 Коміки: Сполучені Штати Сполучені Штати 213 Коміки: Уругвай Уругвай 4 Коміки: Узбекистан Узбекистан 1 Коміки: Венесуела Венесуела 5 Коміки: В'єтнам В'єтнам 1 Коміки: Південна Африка Південна Африка 3 Коміки: Зімбабве Зімбабве 1