Гаель Б'єн-Еме
Гаель Б’єн-Еме — гаїтянська гумористка, акторка, драматургиня, журналістка й активістка, викладачка техніки тіла та голосу в театральній школі ACTE. Вона народилася в Порт-о-Пренсі 22 грудня 1987 року. Вона веде колонку та є членкинею феміністичної організації Nègès Mawon. Після середньої школи вона 2006 року вступила до Le Petit Conservatoire — школи театру й мистецтва слова, де пройшла трирічний курс сценічних мистецтв. 2010 року вона відвідувала курси етнодрами «Театр і ритуал» в ESACT, вищій школі акторів кіно й театру в Льєжі, а в листопаді 2015 року пройшла інтенсивний курс комедії в Національній школі гумору в Монреалі. Як акторка вона працювала з такими режисерами, як Жан Рене Лемуан у «Грі кохання й випадку» Маріво, Гі Режіс-молодший у Migrant і П’єтро Варассо в Un arc-en-ciel pour l’occident chrétien Рене Депестра. 2018 року вона стала співзасновницею ACTE, де викладає техніку тіла й голосу та написання комедії, а 2019 року переклала для сцени виставу на пісні гаїтянського музиканта Манно Шарлеманя, Limyè. Її гумор — інструмент її активізму. Вона дуже активна у Facebook, Twitter, Instagram, TikTok і YouTube, які вважає найширшим майданчиком для того, що називає своїм «артивізмом», і охоплює тисячі підписників. У передачі Anriyan, Kèskonfe вона висміює політичні новини, щоб поставити їх під сумнів, розповідає про права жінок і дівчат і виявляє тонкі ознаки побутового сексизму в звичайних жестах і словах. Серед її сценічних робіт — стендап-шоу Je suis Gaëlle (2017), Le Genre et le nombre — гумористичне шоу про статеве виховання, а також Talon aiguille Talon d’Achille (2015), Un dous un show (2017), Que ton règne vienne (2019), Tranzit (2020), Aimer en stéréo (2021) і Illégale (2022). Загалом вона написала шість п’єс, два монологи, два стендап-шоу та дві візуальні роботи. 2022 року вона отримала франкомовну письменницьку резиденцію Afriques-Haïti і провела три місяці у французькому регіоні Нова Аквітанія — в La Maison des écritures у Ла-Рошелі, в Maison des auteurs et autrices des Francophonies у Ліможі та в La Prévôté у Бордо. Там вона написала Port-au-Prince et sa douce nuit, що здобула театральну премію RFI 2022 року, яку їй вручили 25 вересня на фестивалі Francophonies у Ліможі.