Жеральд Даган
Жераль Дюран, народжений Жераль Бертело 17 травня 1973 року в Коньяку, Франція, — французький гуморист, імітатор, радіоведучий та актор. Він почав демонструвати свій талант до імітації у віці чотирьох років. Його батьки були торговцями, і один з них вивчав французьке право. Він прийняв сценічне ім'я Жераль Дюран приблизно у шістнадцять років, натхненний своєю покійною матірною тіткою Емілі Дюран, і переїхав до Парижа, щоб розпочати кар’єру в сфері виконавського мистецтва. Рання кар’єра Дахана включала перемогу у званні «Наймолодшого імітатора Франції» у віці дванадцяти років в Ангулемі та отримання нагороди «Найкращий молодий комік року» в Бобіно у 1992 році. З 1993 по 1998 рік він озвучував багатьох чоловічих персонажів ляльок у дитячому телесеріалі Les Minikeums на France 3. Він також брав участь у радіошоу Лорана Рук’є Rien à cirer на France Inter з 1993 по 2000 рік та з’являвся в телешоу, таких як Vivement dimanche , зі своїм трупом «Les 6 Clones» між 1998 та 1999 роками. Він є спеціалістом з імітації та телефонних жартів, створюючи правдоподібні сценарії завдяки своїм вокальним трансформаціям. Протягом своєї кар’єри Даан виступав у численних театральних шоу, включаючи L’imposteur , Érection Présidentielle , Sarkoland та Gérald Dahan tombe les masques . Він створив і вів власне телешоу, Les missions de Gérald Dahan , на France 3 у 2006 році. Його робота з Rire et Chansons стала відома завдяки телефонним жартам, спрямованим на таких осіб, як Жан-П’єр Рафарін, Адрієн Зеллер та Зінедін Зідан. Він знявся у фільмі La Boîte (2001) та телевізійному фільмі La famille Zappon (2005). У 2026 році відбулася прем’єра вистави 'J'imite donc je suis', що включала близько п’ятдесяти імітацій та піаністичних виступів. Наразі він виступає з одноосібним театральним шоу про Мольєра під назвою 'Il était une voix… Molière!', прем’єра якого відбулася 29 березня, і яке триває у 2027 році, де він зображує таких персонажів, як Емманюель Макрон в ролі Алкеста та Ніколя Саркозі в ролі Мольєра.
