Kerstin Annika Andersson är en svensk skådespelerska och komiker. Hon inledde sin bana med ролик i farsar på Vallarnas friluftsteater och har därefter byggt upp en karriär både påd på och i film.
Анна Крістіна Цецилія Бломберг, відома професійно як Анна Бломберг, — шведська акторка та комедійна актриса, народилася 20 травня 1972 року в Гетеборзі. Її батьками є професор Йонас Бломберг та журналістка/авторка Барбро Бломберг; дитинство вона провела у Білльдалі та Ломмі. До досягнення ширшого визнання Бломберг навчалася на театральному відділенні Fridhems folkhögskola з 1993 по 1994 рік. Вона також проявила ранній комедійний талант, виступаючи з годиною монологу під назвою «Okända svenskar» у Театрі Scenario в Стокгольмі до цього періоду. Вона виступає на сцені та радіо. Вона є універсальною артисткою. Кар’єра Бломберг включає участь у кількох шведських телесеріалах. Широке визнання вона здобула завдяки ролі у серіалі «Кватерет Скатан», знімаючись у сезонах 2003, 2004 та 2006 років. Також вона з’являлася у «Гексан Суртант» та «Супергеройський Різдвяний календар», який був різдвяним календарем SVT у 2009 році. Інші телевізійні роботи включають «Іцхака Різдвяна Євангелія», де вона зіграла Анґелу Ліндстрем у 2006 році, а також ролі у «Лілля ві (тар стор плас)» та «P3:s Morgonpasset». Вона також брала участь у сімейному шоу «Від А до Ö» у Maximteatern з осені 2005 року по зиму 2006 року та виступала у «Керрінгфебер» у Mosebacke Etablissement у 2006 році. Її робота охоплює й театральні виступи, зокрема «Кватерет Скатан крогшоу» у Rival навесні 2007 року. Окрім акторської діяльності, Бломберг відома своїми комедійними пародіями. Вона з'являлася в програмі 'Robins', пародіюючи таких особистостей, як Лілль-Бабс, Йіммі Аккесон та зірок серіалу про голлівудських домогосподинь. Її пародії на Марію Монтазамі та Анну Анк з серіалу про голлівудських домогосподинь привернули значну увагу в Інтернеті, набравши майже півмільйона переглядів на YouTube. У 2013 році вона була літньою ведучою в програмі Sveriges Radio P1 'Sommar i P1'. Також вона знімалася в комедійному серіалі 'Hjälp!', граючи Марину та секретарку Біргітту Боллеруд у третьому сезоні. Анна Бломберг продовжує працювати акторкою та комедіанткою, демонструючи стабільну присутність у шведському шоу-бізнесі.
Анна Гранат, народжена 1976 року, — шведська художниця з різноманітними талантами, яка працює танцівницею, комедіанткою, ведучою програм, акторкою, письменницею, режисеркою та продюсеркою. Вона розпочала свою кар'єру, навчаючись у Балетній академії в Стокгольмі, а потім продовжила навчання в Scenstudion та Stockholms improvisationsteater. Гранат спочатку обрала шлях музиканта, виступаючи у постановках, таких як 'Чикаго' у 1999 році, 'Ґарбо – Мюзикл' у 2002 році та 'Бйорн Скіфс Па Cirkus' у 2004 році. Вона також брала участь в ансамблі 'Шахматів' у Стокгольмському цирку у невизначений рік, і виступала у 'Шахах' як танцівниця у 2002 році. Гранат перейшла від музичних виступів до комедії, розпочавши свою кар’єру стендап-комедієнтки у 2005 році та виступаючи протягом кількох років по всій Швеції. Вона здобула визнання завдяки своїй роботі на радіопрограмах, таких як 'Morgonpasset', спільно ведучи 'Morgonpasset Sommar' з Саймоном Свенссоном у 2008 році, та телешоу, як-от 'Morgonsoffan' з 2008 по 2009 рік. Її виступи включають 'Grillad' у 2009 році, 'Roliga timmen' у 2015 році та 'En man som heter Ove' у 2015 році. Вона брала участь у 'Svensk humor' у 2013 році та з’являлася в різних інших гумористичних телешоу. Гранат співавтором книги 'Mera självkänsla än du kan hantera' з Петрою Меде у 2008 році, дружба триває 18 років, і вони часто співпрацюють над телевізійними постановками. Останніми роками Гранат все більше зосереджується на режисурі та продюсуванні. Вона поставила 'Cringe Marmelad' у Мальмьо Stadsteater у 2016 році та 'Je M’appelle Agneta' у Rival у Стокгольмі, з туром Швецією в 2024 році, спочатку виступаючи режисером, перш ніж перейти до головної ролі, коли Анна Бломберг була змушена відмовитися. Вона спільно поставила та написала 'Soppjäveln' у Kulturhuset Stadsteatern у 2024 році. Варто зазначити, що вона спільно створила комедійно-драматичний серіал 'Filip och Mona' з Вільямом Шпецом, заснований на їхній дружбі, який транслювався на SVT у 2019 році. Цей серіал отримав номінації на 'Årets humorprogram' на Kristallen 2020 року та призвів до того, що Гранат виграла 'Årets komedi' на Det svenska humorpriset у 2020 році, а також номінацію на 'Årets profil' на RIA-galan у 2020 році. Зараз вона та Петра Меде запускають подкаст під назвою Nu tar vi det jävligt lugnt! восени 2023 року, продюсуванням Perfect Day media, з потенціалом для живих виступів.
Народившись у парафії Ергрюте міста Гетеборг 5 липня 1963 року, Анна Маннхаймер – шведська особистість, відома своєю роботою телеведучої та радіоведучої, журналістки та комедієнтки. Вона походить з родини з історією державної служби та творчих занять; її батько був юристом і місцевим політиком Сореном Маннхаймером, а мати, Карін Маннхаймер, – режисером. Вона також пов’язана з джазовим музикантом Ґе́раном Маннхаймером і є кузиною Клари Маннхаймер, а також правнучкою адвоката Льова Маннхаймера. Професійна кар'єра Анни Маннхаймер розпочалася зі Sveriges Radio P4 Väst, де вона спочатку працювала радіоведучою. Протягом своєї кар’єри Маннхаймер очолювала різноманітні телевізійні ток-шоу та радіопрограми, зокрема "Rally", "Let's Go" та "Detta har hänt". Варто зазначити, що вона знялася в телесеріалі "Svenska hjärtan" під іменем Франциска Маннхаймер і є членом "Rally-gänget", відомою як персонаж Ведер-Анніка. Її робота охоплює телепрограми, такі як "Parasit-TV", "Popcorn" та "Anna på nya äventyr", а також вона брала участь у "Tror du jag ljuger" з 2016 по 2019 рік. Значна частина її недавньої кар’єри була пов’язана з подкастом «Skäringer & Mannheimer», яким вона спільно вела з Мією Скеринґер з 2017 по 2021 рік. Цей подкаст складався з 187 епізодів і був визнаний найбільшим комерційним подкастом у Швеції. Подкаст завершився у 2021 році. Вона також співпрацювала зі своїм чоловіком, Петером Апельгреном, над виступами, такими як «Gift» (2010), «Kids» (2013) та «Döden – andra sidan e ni klara?» (2018). У 2015 році вона співавтором написала книгу «Mitt liv som gift» з Евою Лінденберґ. Маннхаймер отримала премію Göteborgs Spårvägars Kulturpris у 2016 році, і її ім’я було винесено на трамваї M32, 423, а нині очолює групу, яка вручає щорічну премію від Carin Mannheimers minnesfond.
Анна-Лена Терес Брюндін Бержелін, який народився 12 квітня 1959 року в Любі, потім частина Малмьохуса, шведський письменник, комендант, актор.
Аннелі Хід, відома як Аннелі Хід, — шведська артистка з різноманітною кар’єрою, що охоплює стендап-комедію, імітацію та озвучування. Народилася 20 серпня 1978 року як Аннелі Мері Хід фон Розен, наразі проживає в Стокгольмі. Її дівоче прізвище — Альгрен. Гід почала свою подорож у світ комедії з виступів стендап-комедіантки в клубі SysteroBror при KTH у Стокгольмі в 2005 році. Її комедійний стиль часто включає пародії на відомих особистостей, зокрема Каролу, Астрід Ліндґрен, Девіда Бекама та Кароліну Ґіннінг. Вона виступала на різних комедійних майданчиках, таких як Norra Brunn, Raw і Mosebacke, а також на комедійному фестивалі Skrattstock. Її виступи охоплюють гумористичні скетчі в радіопрограмах, таких як P3 Deluxe та Sommarkatt, і вона була гостею в шоу, як-от Vakna med The Voice та Comedy Central LIVE. У 2008 році вона взяла участь у 'En liten jävla Broadway show' на Mosebacke, а в 2011 році зіграла Каролу в гумористичній програмі 'Telefonpiraterna' на Kanal 5. Окрім стендапів, Хід завоювала репутацію плідливої акторки озвучення. Вона озвучила численних персонажів в анімаційних серіалах та фільмах, зокрема ролі у «Готель для собак», «Kid vs Kat», «My Little Pony: Pinkie Pie's Ferriswheel Adventures», «Потяг динозаврів», «Fish Hooks», «Meningen med Hugo», «Cars 2», «Littlest Pet Shop», «Kitty Is Not a Cat» та «Transformers: Prime». Варто зазначити, що з 2015 року вона озвучує принцесу Лею в анімаційних контекстах «Зоряних війн». Її робота акторки озвучення охоплює й фільми «Кунг-фу Панда», де вона озвучує Тигрицю, і вона також відома тим, що озвучує Купа у «Kid vs Kat». З 2012 року її запрошують як гостя на конвенції My Little Pony по всьому світу, а у 2014 році вона взяла участь у першому ComicCon у Швеції. У 2017 році вона зіграла головну роль в анімаційному серіалі «Moderna tider» на SVT Play, де зіграла кілька ролей, зокрема генерального директора Лею.
Шведський розважальник, комік та імітатор Боссе Парневік, справжнє ім'я якого Бо Сігфрід Парневік, народився у Ґетеборзі, Швеція, 20 березня 1938 року. У віці двох років він переїхав до Мункфорса, Вермланд зі своєю сім’єю і виховувався своїм вітчимом, Ґьостою Парневіком, оскільки ніколи не знав свого біологічного батька. Він подолав дитяче заїкання за допомогою вокальних вправ з імітації протягом своїх formative років. Парневік почав виконувати імітації в молодіжних центрах у підлітковому віці та зробив свій офіційний дебют на Новий рік 1957 року з Чарлі Норманом, Інгемаром Йогансоном та Повелем Рамелем. Він навчався, щоб стати керівником з гімнастики в Центральному інституті гімнастики у Стокгольмі, демонструючи майстерність як легкоатлет, особливо у бігу з бар’єрами. Його талант отримав визнання в 1959 році на Artistforum Folkparkernas у Вестерасі та продовжував розвиватися завдяки виступам у радіопрограмі Karusellen у 1963 році та телесеріалі Hvar fjortonde dag з 1965 по 1967 рік. Протягом пізніх 1960-х років він виконував приблизно 300 шоу щорічно у фолькпарках. Паarneвік здобув подальший успіх, ведучи телепрограми, такі як «Harpsundspartaj» у 1971 році та «Party hos Parnevik» з 1978 по 1979 рік. Він відомий своїми жартівливими телефонними дзвінками, імітуючи інших, часто використовуючи маски, щоб схожість на таких персонажів, як Магнус Геранстам, Бенгт Бедруп та Олоф Пальме. Його кар’єра включає участь у фільмах, таких як «Göta Kanal» (1981) та «Trettio pinnar muck» (1966), а також внесок у різдвяний календар 1975 року «Långtradarchaufförens berättelser». Він об’єднався з Гассе Вальманом, щоб стати ресторатором, володіючи закладами, такими як Bacchi Wapen. З 1964 року Гертie Паarneвік одружена з Паarneвіком, і він є батьком Єсперa Паarneвіка, який є гольфістом. Він продовжує брати участь у шведському ревю, організовуючи «Parneviks revyparty» в Chinateatern та щорічно вручаючи стипендію імені Паarneвіка перспективним артистам ревю з 1987 року.
Какан Германссон, народилася Карін Сінгхільд Германссон 7 серпня 1981 року в Ланд, є багатогранною шведською особистістю. Вона працює телеведучою, радіоведучою, комедіанткою, художницею, ді-джеєм, письменницею, підприємницею та соціальним коментатором. Її батьки – Ян Германссон, викладач релігійної психології в університеті, та Керстін, медсестра; вона виросла в середовищі, де часто обговорювали політику, і стала феміністкою в юному віці. Вона є членом феміністичного мистецького колективу Den nya kvinnogruppen і ідентифікує себе як лесбійська радикальна феміністка та анархістка. Кар'єра Германссон розпочалася з ролей помічниці Перa Лернстрёма у радіопрограмі PP3. Потім вона розширила свою роботу, знімаючись у програмах для Sveriges Radio та TV4, і зіграла роль «хіп-хоп-ледаріхи» себе у шоу Locash (2008) протягом трьох сезонів. З 2010 року вона співпрацювала з Юлією Фрей під псевдонімом 'Kakan och Julia,' створюючи комедійні музичні відео для SVT Humor. Разом вони вели ток-шоу Kaka på kaka протягом двох сезонів на Sveriges Television (SVT). Вона також була мандрівним репортером для шоу TV4 Veckans svensk у 2013 році та була помічницею Лернстрёма як у PP3 , так і в телевізійній програмі Idol того ж року. У червні 2014 року вона вела епізод радіопрограми Sveriges Radio P1 Sommar i P1 . Творчі починання Германссон виходять за межі перформансу; вона закінчила Konstfack у 2012 році, спеціалізуючись на кераміці та склі, і її мистецтво досліджує теми гендеру, класу та сексуальності. Вона організувала художню виставку під час фестивалю West Pride в Гетеборзі у травні 2014 року. Її книга *Hela Kakan*, біографічна та дискусійна, була опублікована у 2016 році. У 2016 році вона запустила подкаст *Under huden*, який продовжує виходити. У 2022 році вона представила свій бренд догляду за шкірою, Maggie by Kakan. Вона також знімалася в різних серіалах SVT, зокрема *Historieätarna*, *Tusen år till julafton* та *Bye bye Sverige*. Хоча вона брала участь у *På spåret* зі своїм батьком у 2015 і 2016 роках, вони не перемогли жодного разу. У 2010 році їй діагностували СДУГ, а в 2017 році вона стала матір’ю сина. Незважаючи на критику за коментарі, зроблені у 2012 році, та подальші суперечки у 2023 році, включаючи припинення рекламної кампанії Audi та видалення її блогу з вебсайту Elle Sweden, вона продовжує бути активною в різних творчих та підприємницьких починаннях.
Керстін Мар'янн Гранлунд Ведін народився Гранулунд 17 червня 1951 р., в Фрайместадах парафія, муніципалітет Есунга, В'єстергётланд, і шведський художник. Вона виросла в Тролхейттан і є найбільш відомою для її членства в Крюках і після Шоу.
Народившись 1973 року, Маріка Карлссон – шведська особистість, яка обіймає декілька посад: вона є письменницею, мотиваційним спікером, телеведучою, акторкою та стендап-комікесою. Ефіопія – батьківщина Маріки Карлссон, народилася 19 березня 1973 року. Маріка Айчеш Карлссон, як її спочатку звали, була знайдена бездиханою в канаві під час ефіопського голоду та врятована шведськими гуманітарними робітниками в дитинстві. Її усиновили пастор і медсестра, коли їй було два роки, і вона переїхала до Швеції. Карлссон виросла в Ландскроні, провінція Сконе, і спочатку її сім'я жила в Мюнстерасі. Вона навчалася акторській майстерності в Гетеборзі та коротко вивчала теологію, а також працювала медсестрою. Комедійний клуб «Норра Брунн» відзначив свій перший виступ Маріки Карлссон як стендап-комікеси у 2001 році. Маріка Карлссон переїхала до Стокгольма, щоб зосередитися на розвитку комедійного напрямку, закінчивши курс там в Драматичному інституті. Її кар'єра охоплює понад два десятиліття, з виступами, що почалися у 1990-х роках. Карлссон відома своїми виступами в панельній грі "Parlamentet", яка пародіює шведську політику, а також брала участь у шоу, таких як "Stockholm Live", "100%", "Carin 21.30", "Grillad", "Comedy Fight Club Roast på Berns" та "Kvällsöppet". У 2010 році Маріка Карлссон вела трансляцію Національного дня Швеції на SVT, а в 2019 році розділяла обов'язки ведучої Melodifestivalen разом з Еріком Сааде, Сара Доун Файнєр та Коджо Аколор. З 2010 по 2015 рік Маріка Карлссон вела програму 'En negers uppväxt' на SVT та Netflix; це шоу досліджувало її дитинство як усиновленої чорношкірої дитини у Швеції, але назва викликала суперечки та призвела до погроз. Вона отримала нагороду за найкращу жіночу стендап-комікесу на шведській комедійній премії в 2006 році та знову в 2012 році. У 2018 році вона опублікувала книгу під назвою 'Såna som du ska inte va här,' яка отримала приз на QX Gala у 2019 році. Зараз вона гастролює з виставою "Marika och Klimakteriet" (Маріка та менопауза), прем'єра якої відбулася 4 березня 2026 року в Intiman у Стокгольмі, зосереджуючись на досвіді менопаузи для жінок. Виступи заплановані навесні 2027 року та восени 2026 року.
Нур Ель-Рефай — шведська акторка та комедійна актриса, народилася 14 листопада 1987 року в Тріполі, Ліван. Незабаром після народження її сім’я переїхала до Швеції, зрештою оселившись у Норра Феладен, Лунд. Її батьки — сонячні мусульмани-іммігранти з Тріполі, Ліван; проте вони розійшлися незабаром після прибуття до Швеції, залишивши Ель-Рефай рости в сім’ї з одним батьком та її матір’ю. Вона закінчила школу Spyken та вивчала естетичну програму. Почала зніматися у шведських фільмах і телесеріалах у середині 2000-х років, з ранньою роллю в кримінальній драмі Beck – Det tysta skriket у 2006 році. Ель-Рефай здобула ширше визнання у 2007 році, коли вона була співведучою шоу з прихованими камерами «Raj Raj», що також призвело до юридичних ускладнень. Її звинуватили та оштрафували за непристойний прояв після того, як вона показала груди під час сегменту шоу. Після цього вона працювала репортером для «Melodifestivalen» у 2008 році та з’являлася в «Morgonsoffan» та «Sverige Pussas och Kramas» того ж року. Вона також вела радіо-ток-шоу на «Morgonpasset» на Sveriges Radio P3 та співпрацювала з Сесілією Форсс над різними проєктами, включаючи «Hus i helvete» та «Raj raj». З 2009 по 2010 рік вона зіграла роль «Bitterfittan» у «Ballar av stål». Її робота в цей період також включала участь у «Wipeout», ведення «Hemlös» та літню роботу ведучою на «Sommar i P1». Протягом своєї кар’єри Ель-Рефай продемонструвала універсальність, знявшись у фільмах, таких як Kronjuvelerna (2011) та Johan Falk: Spelets regler (2012), і з’явившись у мюзиклах, як-от Grease (2010). Вона спільно вела Melodifestivalen з Андерсом Янссоном у 2014 році. Ель-Рефай також досліджувала більш особисті теми, створивши та ведучи чотирисерійний документальний серіал Livet lyckopiller (2019) для обговорення свого досвіду з дистимією. Вона зняла юнацький серіал Skitsamma у 2021 році та була членом журі Masked Singer Sverige з того року. Ель-Рефай також є клоуном, має професійну підготовку та волонтерить в організації "Clowns Without Borders" у Швеції, виступаючи перед аудиторією, до якої входять сирійські біженці та йорданці. З 2023 року вона гастролює Швецією зі своїм сольним стендап-шоу та веде популярний подкаст.
Сіссела Бенн — шведська акторка, комедійна акторка та режисерка. Народилася 14 травня 1980 року в Мальме, родом із парафії Кірсеберг і виросла в районі Кірсеберг. Її батько, Кевін Бенн, — актор з Англії. Вона закінчила гімназію Еленехольм зі спеціалізацією на театральному мистецтві. Бенн розпочала свою театральну кар'єру в 1999 році, зігравши Алісу у виставі «Ближче» у Мальмьоському міському театрі. Після невдалих спроб вступити до театральних шкіл вона навчалася у Фрідхемській народній школі, де близько 2000 року під час імпровізаційного вправи розробила персонажа Філліппи Барк. Вона також вивчала циркові мистецтва, включаючи акробатику та клоунаду, у Данії та Іспанії. Вона є частиною комедійного гурту «Einsteins kvinnor» із Саймоном Свенссоном, Еммою Хансон та Єспером Ренндалем, і виступає комедійним дуетом з Еммою Хансон як Гаґґан і Людрет. Протягом своєї кар'єри Сіссела Бенн знімалася в численних телесеріалах, зокрема 'Lilla landet lagom,' 'Sverige pussas och kramas' та 'Morgonsoffan.' Вона вела радіошоу 'Sommar i P1' у 2008 році. Її відомо як творця та зірку телесеріалу 'I Anneli' (2010), де вона зіграла Анелі та її двійника, а також за втілення популярного персонажа Філліппи Барк, яка з’являлася в шоу, таких як 'Centralskolan,' 'Robins' та 'Melodifestivalen.' Вона також зіграла головну роль у виставі 'Sitcom – en tv-fri kväll', починаючи з серпня 2013 року, і грала секретаря Терезу в 'Kontoret' з 2011 по 2013 рік. Знімалася в кількох різдвяних календарях, зокрема 'Mysteriet på Greveholm – Grevens återkomst' (2012), 'Barna Hedenhös uppfinner julen' (2013) та 'Kronprinsen som försvann' (2022). З 2018 року вона грає Карін, матір Суне та Хокана Андерсона, у шести фільмах. Вона співавтором гумористичного серіалу 'Populära problem' (2026) з Йонатаном Унге, і наразі запланована участь у телешоу TV4 Bäst i test 16 жовтня 2026 року.
Албанія
Вірменія
Аргентина
Австрія
Австралія
Азербайджан
Бельгія
Болгарія
Бенін
Бразилія
Канада
Швейцарія
Чилі
Камерун
Китай
Колумбія
Чехія
Німеччина
Данія
Домініканська Республіка
Алжир
Естонія
Єгипет
Іспанія
Фінляндія
Франція
Великобританія
Гана
Греція
Гватемала
Угорщина
Індонезія
Ірландія
Ізраїль
Індія
Ірак
Іран
Італія
Ямайка
Японія
Кенія
Корея, Південь
Казахстан
Ліван
Латвія
Марокко
М'янма
Мальта
Малаві
Мексика
Малайзія
Нігерія
Нікарагуа
Нідерланди
Норвегія
Непал
Нова Зеландія
Перу
Філіппіни
Пакистан
Польща
Португалія
Катар
Румунія
Сербія
Росія
Саудівська Аравія
Швеція
Словенія
Словаччина
Таїланд
Туніс
Туреччина
Тайвань
Україна
Уганда
Сполучені Штати
Уругвай
Узбекистан
В'єтнам
Південна Африка
