Chuck - мультяшний комік GiggleTime розповідає жарти
GiggleTime для Android
Безкоштовно в Google Play
Завантажте застосунок
GiggleTime - жарти, коміки та комедійні шоу GiggleTime
Меню
Go Premium Подайте жарт Коміки Комедійні шоу Коміки з найбільшою кількістю підписників Про нас Поширені питання Контакт Додати коміка
Завантажте застосунок
Підписуйтеся на нас

Юридичні
Політика конфіденційності Умови служби Політика щодо файлів cookie Політика повернення коштів та скасування Атрибуції
Увійти
Мова
Категорії
Місця дії
Мова Українська Українська
Безпечний режим
Автоматичне відтворення випадкових жартів
Сповіщення
Глобальний каталог талантів

Довідник коміків

Переглядайте профілі коміків, біографічні резюме, країну походження та офіційні посилання.

Починається на M Очистити все
Показано 217-228 з 232 коміків
Підтверджено Не затверджені
Болгарія

Марія Сапунджієва

Марія Сапунджиєва — болгарська акторка, яка поєднує довгу сценічну кар'єру в Національному театрі з широкою популярністю телевізійної комедійної акторки. Вона народилася у Варні 6 червня 1969 року і 1992 року закінчила Національну академію театрального та кіномистецтва (НАТФІЗ), клас професора Атанаса Ілкова. Вона починала в «Ла Страді», першому приватному театрі Болгарії, і в Маленькому міському театрі «За каналом», з ролями в «Урбулеській трагедії» Душана Ковачевича, «Великій магії» Едуардо Де Філіппо, «Тані-Тані» Ольги Мухіної, «Розбійниках» Шиллера та «Ромео і Джульєтті». Роль у «Тані-Тані» принесла їй премію Спілки болгарських артистів 1997 року. 2000 року вона увійшла до трупи Національного театру імені Івана Вазова. Серед її головних ролей там — «Декамерон, або Кров і пристрасть» Олександра Морфова за Боккаччо, що приніс їй премію «Аскеер» за найкращу жіночу роль другого плану 2001 року, а також «Привиди в Неаполі» Де Філіппо, «Дід Мороз — покидьок» і «Чарівна ніч» Жозіан Баласко, «Жінки Джейка» Ніла Саймона, «Місяць на селі» Тургенєва, «Сільська дружина» Вічерлі, «Дім Бернарди Альби» Лорки, «Юн Габріель Боркман» Ібсена й «Іванов» Чехова. У Театрі 199 вона грає головну роль у «Вечірньому акті» за Чеховим і є партнеркою Тончо Токмакчієва в його шоу «Вересії». Телеглядачі знають її з гумористичної програми «Клуб НЛО» і з 2010 року з популярного комедійного серіалу «Повна божевільня» («Пълна лудница»), де вона грає маму Божку, люблячу матір марнославного й бездарного футболіста Жоро Бекама. На екрані вона також знімалася в «Трьох тітках» (1997), «Привиді мого батька» (1998), «Пісочному годиннику» (1999), «Розігрітому вчорашньому обіді» (2002) і серіалі «Патріархат» (2005), а також дублювала фільми, зокрема «Кота». 2010 року вона здобула премію ІКАР за головну жіночу роль у «Моллі Суїні» Браяна Фріла в Драматичному театрі імені Стефана Кірова в Слівені, а 2023 року — «Золотий Кукерикон» за роль Мері в «Ревнощах». Від 2008 року вона також викладає молодим акторам як художня керівниця молодіжних акторських шкіл.

Підтверджено Не затверджені
Великобританія

Марк Арден

Марк Давид Дарвін Арден – британський індіанець та актор, який отримав більшу частину своєї слави від телевізійної роботи. У 1980-х роках він приєднався до Стівена Фрастова як однієї половини комедії дуету, відомий як «Оселівські хлопці».

Підтверджено Не затверджені
Іспанія

Марухіта Діас

Марія дель Дульсе Німбре Діас Руїс, відома професійно як Маріхіта Діас, була багатогранною артисткою, народженою в Севільї, Іспанія, 27 квітня 1932 року. Вона розпочала свою кар’єру дуже рано, з’являючись у дитячому театрі у віці шести років. Її дебют у кіно відбувся у 1948 році з фільмом «Cигара», а в 1950 році вона підписала ексклюзивний дворічний контракт з CIFESA. Протягом своєї кар’єри Маріхіта Діас працювала акторкою, комедіанткою, ведетес, співачкою, куплетисткою та телеведучою, заслуживши титул «Королеви іспанського ревю» (Reina de la Revista Española). Вона виступала в різних жанрах, включаючи пасодобль, коплу, купле, сарсуелу, танго та чарльстон. Кар'єра Маріуліти Діас охоплювала театр, кіно, телебачення та музичні огляди. Вона знялася в численних фільмах між 1948 та 1998 роками, зокрема у «Кубинці в Іспанії» (1951), «Надрізи» (1951), «Пергола квітів» (1965) та ще в кількох, таких як «Мрія Андалусії», «Рибалка куплетьєв», «Пуебла жінок», «Пух», «Каста Сусана», «І після куплету» та «Кумпарсита». Вона також вела популярне шоу «Музика і зірки». У 1963 році вона спродюсувала «Долину мечів» та «Жінку твого сусіда». Її робота охоплювала не лише Іспанію, оскільки в 1958 році вона гастролювала Каракасом, Лімою, Кіто та Гуаякілем під час Першого тижня іспанського кіно в Америці та працювала на телебаченні на Кубі, Венесуелі, Панамі та Пуерто-Рико. Вона також виступала в нічних клубах Hilton. Маріухіта Діас отримала визнання за свій внесок у розважальну індустрію. Вона виграла Premio Nacional del Sindicato del Espectáculo в 1960 році за свою роль у фільмі 'Pelusa', і знову в 1961 році, отримавши нагороду Національної Гільдії Шоу за найкращу акторку за ту ж роль. Фільм 'Pelusa' було обрано для представлення Іспанії на Міжнародному кінофестивалі у Вінья-дель-Мар у 1961 році. Вона продовжувала виступати до пізніх років, знову з’являючись в Ібероамериці на початку 1980-х з трупою з двадцяти п’яти учасників та знімалася в телешоу та журналах протягом 1990-х і 2000-х років. Її було нагороджено на XIV Semana de Cine Español «Costa del Sol-Estepona» у 2001 році. Маріухіта Діас померла 23 червня 2015 року в Мадриді у віці 83 років через дихальну недостатність, спричинену раком товстої кишки.

Підтверджено Не затверджені
Хорватія

Мато Ергович

Мато Ергович — хорватський актор театру, телебачення й кіно, який запам’ятався як яскравий характерний актор і комік. Кремезний, із сільською манерою, він зіграв величезну кількість ролей, переважно другого плану, у кіно, на телебаченні та на сцені, і більшу частину кар’єри провів у загребському Драматичному театрі «Гавелла». Він народився 11 січня 1927 року в Нові-Мікановці поблизу Вінковців. Грати він почав у міському театрі Вінковців. Закінчивши середню школу й учительські курси, він кілька років працював учителем у різних частинах Хорватії, потім вступив до Академії драматичного мистецтва в Загребі, де навчався в Бранка Гавелли, і 1954 року закінчив її за фахом «акторська майстерність». Він прийшов до Загребського драматичного театру, нинішньої «Гавелли», де залишався до 1985 року, коли перейшов до театру імені Маріна Држича в Дубровнику, де працював до виходу на пенсію 1992 року. У «Гавеллі» він грав від найперших постановок театру — легендарних вистав Гавелли за п’єсами Крлежі «У таборі» і «Голгофа», — а потім у «Про мишей і людей», «Кривавому весіллі», «Суворому випробуванні», «Дон Жуані» та багатьох інших. За понад чотири десятиліття він зіграв майже 70 ролей, серед них Тріпче в «Дундо Марої» Држича, Гаррі Гоуп у «Продавець льоду гряде» О’Ніла, Єпископ у «Глорії» Маринковича 1970 року, Клотальдо в «Життя — це сон», сер Тобі Белч у «Дванадцятій ночі» і Калібан у «Бурі». Він також грав у п’єсі Фабіяна Шоваговича Sokol ga nije volio, що витримала 224 вистави, а його останньою роллю став дон Флорійо в «Глорії» 1995 року. Він виступав на Дубровницькому літньому фестивалі, а серед його численних нагород була премія міста Загреба 1970 року. На телебаченні він залишив слід у багатьох популярних серіалах — як Доменіко в Naše malo misto, у Velo misto, як канонік в U registraturi і як священник у Mačak pod šljemom, а також у ролях у Čovik i po, «Нікола Тесла», Nepokoreni grad і Putovanje u Vučjak. Він знявся приблизно в шістдесяти фільмах, серед них Svoga tela gospodar, «Банда Пери Квржиці», U gori raste zelen bor, Predstava Hamleta u Mrduši Donjoj, Povratak, Sokol ga nije volio, «Маршал», Tu і Duga mračna noć. Мато Ергович помер у Загребі 7 травня 2013 року.

Підтверджено Не затверджені
Великобританія

Метт Белл

Метт Белл — телеведучий, письменник і комік з Великої Британії. Він відомий своєю роботою в різних медіа, починаючи з телевізійного дебюту у 2008 році в програмі The Hotel Inspector Unseen . Відтоді він веде шоу ексклюзивно для Sky One. Також у 2010 році він виступав у ролі репортера-мандрівника в програмі Pet Nation разом з Лізою Тарбак та Хьюї Морганом, і з листопада 2009 року регулярно з’являється в програмі Angela and Friends . Крім того, Белл веде онлайн-контент для Got To Dance , демонструючи свою універсальність як розважальник. Белл також є членом комедійного гурту «The Jelly Moustache». Він представив свої комедійні таланти на міжнародному рівні, дебютувавши на Міжнародному комедійному фестивалі в Мельбурні у 2021 році з виставою «Open Bike». У наступні роки відбулися розпродані покази «Stop Looking» у 2022 році та «Plenty of Fish» на Мельбурнському Fringe Festival у 2022 році. У 2024 році він веде «Dead To Me: A Comedy Ghost Tour» на Міжнародному комедійному фестивалі в Мельбурні – пішохідну екскурсію протяжністю 1 км містом Мельбурн, яка досліджує теми знайомств та ігнорування, з використанням великого червоного прапора та світлодіодних блакитних навушників. Критики оцінили цю виставу на п’ять зірок, один з рецензентів відвідав її 5 квітня 2024 року. Стиль комедії Белла описують як нагадуючий стиль Рійса Ніколсона, що характеризується швидким темпом та включенням посилань на поп-культуру та гумор мілленіалів. Він переплітає особистий досвід з спостереженнями про сучасне життя у своїх виступах, часто викликаючи великий сміх і насміхаючись над сучасними побаченнями. Він проводить комедійні екскурсії за мотивами справ кримінальної хроніки, такі як 'Dead to Me', які відстежують пересування з провального побачення, тривалістю приблизно година та з використанням навушників у стилі silent disco. Його виступи описують як харизматичні та енергійні, і він був номінований на нагороду Міжнародного комедійного фестивалю в Мельбурні, отримавши нагороду Діониса. Відгуки були переважно позитивними: The AU Review дав йому оцінку 5 зірок, The Age назвав його «чудовим відкриттям», а Lilithia Reviews прогнозує «великі речі» для нього. Він також відомий виступами з 'The Ex Files: A Comedy True Crime Tour', що включає приблизно 1,5 км ходьби на вулиці біля бару Beav’s Bar у Джілонзі, як це було 24 жовтня 2026 року.

Підтверджено Не затверджені
Великобританія

Метт Морган

Британський розважальник, Метт Морган працює коміком, актором, письменником, ді-джеєм та радіоведучим. 1977 рік ознаменувався народженням Метта Моргана в Дартфорді, Кент, Англія, 10 серпня. Він навчався в Дартфордській граматичній школі; проте його виключили незадовго до фінальних іспитів, незважаючи на отриману оцінку «B» з літератури англійською мовою. Морган ненадовго навчався в Кентському інституті мистецтва та дизайну, але й там його час закінчився виключенням. У віці 19 років він переїхав до Лондона для навчання на художника в Коледжі Гарроу. Найбільш відомий завдяки співпраці з Расселом Бренда. Кар’єра Моргана розпочалася зі стажування в MTV, де він вперше зустрів Рассела Бренда. Шоу набуло популярності завдяки версії для BBC Radio 6 Music у 2006 році, згодом переїхавши на BBC Radio 2 та потім на Radio X. З 2006 року до відставки Бренда у 2008 році Морган був співатором цієї програми, часто виконуючи роль «серйозного співведучого», що контрастувало з образом Бренда. Розбіжності після церемонії MTV Video Music Awards 2008 року призвели до його першого відходу, хоча він повернувся восени 2010 року. Він брав участь у написанні сценаріїв для RE:Brand (2002), Empire Square (2005), 1 Leicester Square (2006) та Russell Brand's Got Issues (2006). Участь Моргана охоплювала не лише радіо, він також працював креативним директором для Ponderland Рассела Бренда (2007–2008) та брав участь у проєктах, таких як The Kevin Bishop Show (2008) та World Cup Live Джеймса Кордена (2010). У 2017 році він знову об’єднався з Брендом і Грегом Секвеямою для радіошоу на Radio X, яке спочатку планувалося на шість місяців. Він також виступав як гість із коментарями в YouTube-шоу Бренда 'The Trews'. У 2020 році Моргана запустив The Matt Morgan Podcast, який пізніше було перейменовано на The Matt Morgan Podcast і перенесено на Patreon. Станом на 2023 рік йому 46 років, і він проживає в Бромлі, Кент, зі своєю дружиною Кеті та двома дітьми, Коеном і Вінтер.

Підтверджено Не затверджені
Великобританія

Меттью Хорн

Мет’ю Горн народився 6 вересня 1978 року в Бертоні-Джойсі, Ноттінгемшир. Народившись в Англії, він працює актором, коміком, співаком, телеведучим та оповідачем. У дитинстві він відвідував початкову школу Бертона-Джойса та школу Саутвелл-Мінстер. Після закінчення школи він вивчав драму в Манчестерському університеті. Його батьки – Браян Горн і Гленіс Рейнольдс, а у нього є один брат, Даніел Горн. Горн розпочав свою комедійну кар'єру у 1999/2000 роках, сформувавши комедійний дует під назвою "Мат і Маккіннон" з Брюсом Маккінноном. Він виступав зі стендап-комедією на Единбурзькому фестивалі країв у 2000 році. Його кар'єра розпочалася з появ на телебаченні, зокрема в шоу "The Catherine Tate Show" з 2000 року та в програмі Channel 4 "20 речей, які потрібно зробити до 30 років" у 2003 році. Він також зіграв Бена, атеїстичного вчителя релігії, у серіалі "Teachers" (2004). Він співпрацював з Джеймсом Корденом над різними проєктами, включаючи "Horne & Corden", "Big Brother's Big Mouth" та премію NME Shockwaves Awards, а також брав участь у заходах Comic Relief. Загальновідомими ролями є зображення Фрейзера в "Bad Education" (2012-2015) та його екранізації 2015 року. Мет’ю Горн здобув значну популярність, зігравши Гавіна Шипмена в ситкомі BBC «Гавін та Стейсі», який дебютував у 2007 році та продовжує виходити. Він також зіграв Грейса у «Чи вам служать?» (2001) та «Чи вам служать? Не навчиш старого пса новим трюкам» (2016). До його фільмографії входять «Лесбійські вампірські вбивці» (2009) та озвучення для «Планета 51» (2009). Він озвучував численні програми, зокрема «Знайомства в темряві» (2016), «Аукціонний дім Дербішир» (2024) та «Пристрасті Girls Aloud» (2008). Останні ролі включають Террі у «Ньюарк, Ньюарк» (2022), Джеза у «Взутті Болана» (2023) та Джеймі у «Житті цієї Нен» (2022). У 2022 році він також був ведучим програми «Indie Forever» на радіо 6 Music. У жовтні 2021 року він одружився з норвезькою художницею-декоратором Селіною Басілі; вони зустріли свого першого сина у 2024 році. Його чистий капітал оцінюється в 5–8 мільйонів доларів США.

Підтверджено Не затверджені
Ірландія

Михайло Червоний

Михаїл Редмонд, який народився в Blackrock, Дублін, виконує доставку мертвої пошти і був дублений власником комедії найбільш життєздатного вуса. Він є найбільш широко визнаним для свого портраля кам'яного Отця в епізоді «Підтриманий камінь Отця».

Підтверджено Не затверджені
Пакистан

Моїн Ахтер

Моін Ахтер, народився 24 грудня 1950 року та помер 22 квітня 2011 року, був пакистанським артистом, відомим своїми різноманітними талантами, включаючи роботу на телебаченні, у кіно та на сцені. Він демонстрував майстерність у гуморі, комедії, імітаціях, веденні програм, письменництві, співі, режисурі та продюсуванні. Мухаммед Мехбуб, народився в Карачі, Пакистан, був сином сім’ї, яка оселилася там після розділу 1947 року. Його батько, Мухаммед Ібрагім Мехбуб, керував друкарнею та також займався пошиттям одягу на замовлення. Ахтер почав виступати в молодому віці, вперше з’явившись на сцені у 13 років у постановці «Венеційський купець», де зіграв Шайлока. Його телевізійний дебют відбувся 6 вересня 1966 року, коли він пародіював Ентоні Квінна та Джона Ф. Кеннеді. До того, як зайнятися видовищним мистецтвом, він коротко працював механіком. Він здобув популярність в епоху Радіо Пакистан разом з Анваром Максудом і Бушрою Ансарі, а розпочав свою кар’єру стендап-комедіаната в підлітковому віці за допомогою сценічних виступів. Він здобув широке визнання завдяки своєму екрану персонажу «Розі» та вважається унікальним пародистом і «королем урду-комедії». Серед його помітних робіт була популярна драма «Розі» (1990), адаптація «Тутосі», де він зіграв подвійну роль. Він з’явився у понад 400 епізодах ток-шоу «Вільні розмови» (2002), імітуючи численні особистості, включаючи Саддама Хусейна та Манмохана Сінгха. Він також зіграв головні ролі в драмах «Містер Табедар» (1993) та «Містер К2» (1995). Разом з Умером Шаріфом він представляв театральні постановки, такі як «Бакра в розстрочку» та «Будда вдома». Ахтер проводив заходи з діячами, включаючи короля Хусейна Йорданії, прем’єр-міністра Давуді Аль-Джоза, президентів Зія-уль-Хака та Ґулама Ішака Хана, Зулфікара Алі Бхутто та Первеза Мушарафа. У 1996 році він був нагороджений премією «Гордість країни»; згодом, у 2004 році, він отримав нагороду «Зірка видатних заслуг». Його автобіографія «Одноосібне шоу» була опублікована посмертно у 2025 році. Багато сучасних пакистанських коміків вважають його творцем їхнього ремесла.

Коміки за країнами

Коміки: Албанія Албанія 1 Коміки: Вірменія Вірменія 2 Коміки: Аргентина Аргентина 36 Коміки: Австрія Австрія 27 Коміки: Австралія Австралія 52 Коміки: Азербайджан Азербайджан 1 Коміки: Бангладеш Бангладеш 1 Коміки: Бельгія Бельгія 13 Коміки: Болгарія Болгарія 57 Коміки: Бенін Бенін 2 Коміки: Болівія Болівія 1 Коміки: Бразилія Бразилія 27 Коміки: Білорусь Білорусь 2 Коміки: Канада Канада 125 Коміки: Демократична Республіка Конго Демократична Республіка Конго 3 Коміки: Швейцарія Швейцарія 17 Коміки: Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 1 Коміки: Чилі Чилі 15 Коміки: Камерун Камерун 1 Коміки: Китай Китай 8 Коміки: Колумбія Колумбія 4 Коміки: Куба Куба 4 Коміки: Чехія Чехія 7 Коміки: Німеччина Німеччина 188 Коміки: Данія Данія 17 Коміки: Домініканська Республіка Домініканська Республіка 1 Коміки: Алжир Алжир 2 Коміки: Еквадор Еквадор 2 Коміки: Естонія Естонія 5 Коміки: Єгипет Єгипет 10 Коміки: Іспанія Іспанія 74 Коміки: Ефіопія Ефіопія 1 Коміки: Фінляндія Фінляндія 15 Коміки: Франція Франція 214 Коміки: Великобританія Великобританія 365 Коміки: Джорджія Джорджія 1 Коміки: Гана Гана 3 Коміки: Греція Греція 18 Коміки: Гватемала Гватемала 1 Коміки: Хорватія Хорватія 2 Коміки: Гаїті Гаїті 1 Коміки: Угорщина Угорщина 7 Коміки: Індонезія Індонезія 23 Коміки: Ірландія Ірландія 31 Коміки: Ізраїль Ізраїль 10 Коміки: Індія Індія 47 Коміки: Ірак Ірак 3 Коміки: Іран Іран 6 Коміки: Ісландія Ісландія 4 Коміки: Італія Італія 136 Коміки: Ямайка Ямайка 1 Коміки: Японія Японія 37 Коміки: Кенія Кенія 3 Коміки: Корея, Південь Корея, Південь 20 Коміки: Казахстан Казахстан 3 Коміки: Ліван Ліван 5 Коміки: Шрі-Ланка Шрі-Ланка 1 Коміки: Литва Литва 1 Коміки: Латвія Латвія 1 Коміки: Марокко Марокко 17 Коміки: М'янма М'янма 1 Коміки: Мальта Мальта 1 Коміки: Малаві Малаві 2 Коміки: Мексика Мексика 28 Коміки: Малайзія Малайзія 7 Коміки: Нігерія Нігерія 19 Коміки: Нікарагуа Нікарагуа 2 Коміки: Нідерланди Нідерланди 2 Коміки: Норвегія Норвегія 12 Коміки: Непал Непал 3 Коміки: Нова Зеландія Нова Зеландія 9 Коміки: Перу Перу 2 Коміки: Філіппіни Філіппіни 35 Коміки: Пакистан Пакистан 7 Коміки: Польща Польща 8 Коміки: Португалія Португалія 7 Коміки: Катар Катар 1 Коміки: Румунія Румунія 1 Коміки: Сербія Сербія 4 Коміки: Росія Росія 9 Коміки: Саудівська Аравія Саудівська Аравія 4 Коміки: Швеція Швеція 101 Коміки: Сінгапур Сінгапур 3 Коміки: Словенія Словенія 4 Коміки: Словаччина Словаччина 2 Коміки: Сальвадор Сальвадор 1 Коміки: Сирія Сирія 1 Коміки: Таїланд Таїланд 2 Коміки: Туніс Туніс 4 Коміки: Туреччина Туреччина 5 Коміки: Тайвань Тайвань 1 Коміки: Україна Україна 11 Коміки: Уганда Уганда 7 Коміки: Сполучені Штати Сполучені Штати 213 Коміки: Уругвай Уругвай 4 Коміки: Узбекистан Узбекистан 1 Коміки: Венесуела Венесуела 5 Коміки: В'єтнам В'єтнам 1 Коміки: Південна Африка Південна Африка 3 Коміки: Зімбабве Зімбабве 1