Глобальний каталог талантів

Коміки: Великобританія

Каталог коміків: Великобританія. Профілі, біографії, фото та посилання на соцмережі.

Додати коміка

Скидання

327 Коміки

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Алан Девіс

Елан Девіс, народився в Англії, працює актором, телеведучим, стендап-коміком та автором. Народився 6 березня 1966 року в Лаутон, Ессекс, він провів дитинство в Чінгфорді. Його раннє життя було позначене значною втратою; його мати померла від лейкемії, коли йому було лише шість років, і згодом його виховували батько та дідусь-бабуся по батьковій лінії. Девіс навчався у Staples Road School та Bancroft's School, перш ніж продовжити освіту в Loughton College of Further Education та Університеті Кента в Кентербері, закінчивши навчання у 1988 році. Ці formative досвіди, включаючи сексуальне насильство з боку батька у віці від 8 до 13 років, впливають на матеріал, який він використовує у своїй комедії. У 1988 році Девіс розпочав свою професійну кар'єру коміка з виступами в клубі лейбористів Вітстабл. Він швидко здобув визнання, отримавши звання «Найкращий молодий комік» від Time Out у 1991 році. Отримавши премію Edinburgh Festival Critics Award за комедію в 1994 році, його шоу було розповсюджено на відеокасетах у 1995 році під назвою «Alan Davies Live at the Lyric». З 1994 по 1995 рік він був ведучим програми Alan's Big One на Radio 1. Він також відомий своїми виступами в програмі Top Gear у 2001 та 2008 роках, де показав результати 1:54 та 1:50.3 відповідно. Його комедійний стиль описують як легковажний і руйнівний, часто черпаючи натхнення з дитячих спогадів. Найбільш помітні ролі Девіса включають зіграну ним головну роль у телесеріалі BBC про таємниці Jonathan Creek з 1997 по 2016 рік. З 2003 року він є постійним учасником панельної гри BBC QI , беручи участь з моменту її прем'єри. Широко визнаний як популярний комік у Великій Британії, Девіс також отримує похвалу від критиків за свої стендап-виступи. Девіс є автором трьох мемуарів: My Favourite People and Me: 1978–1988 , Rebel Without A Clue: How the 80s Made Me та Just Ignore Him , виданого у 2020 році, а також White Male Stand-Up у 2023 році. Він продовжує гастролювати зі своїми стендап-шоу, включаючи 'Think Ahead', що стартує у вересні 2025 року, і зараз перебуває на осінньому турне 2026 року, яке нещодавно завершилося. Запланований виступ у Soho Theatre Walthamstow заплановано на 4 грудня 2026 року. Його шоу, такі як Urban Trauma та Life is Pain and Little Victories , були розпродані по всій Великобританії, а тривалість його поточного шоу становить дві години десять хвилин, включаючи перерву, і рекомендовано для віку від 16 років. Шоу містить обговорення навколо зловживань.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Білл Одді

Вільям Едгар Одді, відомий комік та натураліст, народився 7 липня 1941 року поблизу Рочдейла, Ланкашир. Після ранніх років він переїхав до Бірмінгема. Його батько, Гаррі Одді, обіймав посаду заступника головного бухгалтера, а мати, Ліліан, зіткнулася зі значними проблемами зі здоров’ям, отримавши діагноз шизофренія та проводячи значну частину дитинства Одді в лікарні. Освіту він здобув у початковій школі Лапал, граматичній школі Хейлесовен та школі імені Короля Едварда в Бірмінгемі, де проявив спортивні здібності як капітан команди з регбі. Його академічні інтереси привели його до Пемброк-коледжу Кембриджа, де він вивчав англійську літературу та закінчив навчання в 1963 році. Рання кар’єра Одді була тісно пов’язана з комедією. Він брав участь у виставах Footlights у Кембриджському університеті та робив внесок до ревю під назвою «Купка плінтусів», яке розвинулося в «Кембриджський цирк» і мало покази на Вест-Енді в Лондоні, Новій Зеландії та Бродвеї. З 1964 по 1973 рік він був учасником радіосеріалу BBC «Вибачте, я прочитаю це знову», навіть склавши та виконавши тему серіалу під псевдонімом Енгус Прун. У 1967 році він випустив альбом «Distinctly Oddie». Він використовував гумор, імітуючи пісні, такі як «On Ilkla Moor Baht'at» та «Andy Pandy». Слава прийшла до нього, коли він приєднався до The Goodies з 1970 по 1982 рік — комедійного гурту, відомого своїми смішними ситуаціями, дурними вчинками та швидкими кіноефектами. The Goodies досягли значного успіху, включаючи хітові сингли, такі як «Father Christmas Do Not Touch Me/The In-Betweenies», «The Funky Gibbon» (який досяг четвертого місця в британських чартах у 1971 році) та «Black Pudding Bertha», а також виграли Срібну троянду на Міжнародному телевізійному фестивалі в Монтре у 1972 році за епізод «Кіт-Конг». З середини 1970-х років Одді перейшов до кар’єри натураліста та телеведучого. Він писав статті для видань, таких як British Birds, Birdwatching Magazine та Birdwatch, починаючи зі статті про птахів у резервуарі Бартлі в 1962 році. Його робота в цій сфері включала ведення програм BBC про дику природу, таких як 'Springwatch', 'Autumnwatch', 'How to Watch Wildlife', 'Wild in Your Garden', 'Birding with Bill Oddie', 'Britain Goes Wild with Bill Oddie' та ‘Bill Oddie Goes Wild.’ Він також вів шоу, такі як 'The Great Bird Race,' 'The Great Kenyan Bird Safari,’ та ‘Oddie in Paradise.' Його книга 'Little Black Bird Book' (1980) стала бестселером, використовуючи гумористичний стиль. Він зіграв головну роль у спеціальному випуску BBC Nature Watch 1985 року під назвою 'Bill Oddie - Bird Watcher,' і продовжував вести шоу, такі як 'Birding with Bill Oddie' та 'Bill Oddie Goes Wild' до початку 2000-х років. The Goodies гастролювали Австралією в 2005 році. Вільям Едгар Одді помер 25 липня 2026 року.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Віндзор Девіс

Віндзор Девіс, народився 28 серпня 1930 року в Кеннінг Таун, східний Лондон, помер у віці 88 років. Його батьки, Анян Девіс та Меґі (у дівочому прізвищі Джонс), були валлійськими мовниками і повернулися до Нант-і-Моел в Оґмор Вейл у 1940 році. З 1950 по 1952 рік Девіс служив у Східному Суррейському полку в Лівії та Єгипті, де розвинув талант до імітації, після попередньої роботи електрика та інженера на заводі. Згодом він вирішив продовжити освіту, спочатку відвідуючи Коледж підготовки вчителів у Бангорі, а потім Коледж Річмонда у 1961 році. Отримавши кваліфікацію вчителя, Девіс викладав математику та англійську мову в школі Маунтсайд у Ліку, а пізніше переїхав до Елефант енд Касл, Лондон. Акторська кар’єра Девіса розпочалася з появ у телесеріалах протягом 1960-х та на початку 1970-х років, зокрема в «Докторі Хто», «Вулиці королеви Вікторії» та «Лінія Онедінів». Він з’явився у фільмі «Носії горщиків» у 1962 році та зіграв ролі у «Діксон із Док Грін» та «Z Cars» між 1965 і 1974 роками. Його першою значною роллю стала роль Білла Моргана в серіалі ATV «Інспектор з випробування». Він, мабуть, найкраще відомий своєю роллю сержанта-інструктора Тюдора Брин «Замовкни» Вільямса у комедійному серіалі BBC «Мама, тут пекло», який транслювався з 1974 по 1981 рік. Під час викладання він часто використовував фрази на кшталт «Замовкни!!» та «Ох, як сумно, не звертай уваги», а іноді звертався до своїх студентів як до «зграї педерастів». Він також зіграв головну роль у валлійському культовому фільмі «Гранд Слам» (1978) у ролі Мога Джонса та з’явився у двох фільмах серії «Carry On»: «Carry on Behind» (1975) та «Carry on England» (1976). У 1975 році Девіс несподівано досяг першого місця в британських чартах разом із Дон Естелл завдяки запису пісні «Шепіт трави». Він також озвучував сержанта-майора Зеро в анімаційному шоу «Терахоки» з 1983 по 1986 рік. Його кар’єра продовжилася ролями у «Новому державному службовці», «2point4 Children», «Casualty» та «My Family». Він знімався у виставі «Never The Twain» з 1981 по 1991 рік, граючи Олівера Смолбріджа, та брав участь у записі «Під молочним деревом» у 1988 році. Він був одружений з Елунед протягом 62 років, до її смерті у вересні. Кар’єра Віндзора Девіса охоплювала кілька десятиліть і включала широкий спектр ролей, демонструючи його універсальність як досвідченого актора.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Горас де Вере Коул

Горацій де Вер Кол, народився 5 травня 1881 року в Баллінколлігу, графство Корк, Ірландія, був британським комедіантом, відомим своїми вигадливими та часто зухвалими панківками. Він походив із заможної сім'ї; його батько, Вільям Аттінг Кол, служив офіцером у третьому драгунському гвардійському полку і трагічно помер від холери в Індії. Його мати, Мері де Вер, успадкувала маєток і була пов’язана з політиком сьором Стіфеном де Вером, що робило його прадідьком англо-ірландського поета Огбері де Вера. З юних років життя Кола було пов’язане зі значними перетвореннями; він навчався в Ітонському коледжі як інтернатник у десять років і пізніше зазнав постійного пошкодження слуху через дифтерію. Хоча його родинний бекграунд передбачав традиційний шлях, зрештою він обрав комедію замість військової кар’єри, коротко відвідуючи Трініті-коледж у Кембриджі в 1902 році. Він служив лейтенантом у Йоркширському гусарському полку під час Другої англо-бурської війни (1900), отримавши поранення, яке вимагало відновлення в Кроонстаді. Зауважно, що він пожертвував свою пенсію за інвалідність (£1800) вдовам та сиротам, які залишилися без батьків. Найвідомішим подвигом став "Дредноутський жарт" 1910 року, коли він та спільник видали себе за ефіопського принца і успішно отримали екскурсію на HMS Dreadnought. Під час навчання в Кембриджі Кол та його друг, Адріан Стівен, удосконалили свої навички, видаючи себе за султана Занзібару, обдуривши офіс мера та громаду, щоб ті надали їм офіційний прийом та екскурсію, ледь не будучи викритими, коли місіонер спробував спілкуватися рідною мовою султана. Йому виписали штраф у розмірі 5 фунтів стерлінгів за порушення громадського порядку після жарту, пов’язаного з Олівером Локер-Лампсоном, а в 1919 році він прославився тим, що скинув кінський гній на площу Святого Марка у Венеції. Фінансові міркування також відігравали роль у його житті; він успадкував будинок Вест Вудхей у Беркширі в 1906 році, але продав його в 1912 році через витрати на утримання.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Демон Скотт

Британський виконавець Damon Scott вперше увійшов до spotlight, змагаючись у дебютному рядку найрізноманітніших шоу британських талантів. Він став широко визнаним для своїх мавп'ятських дій, рутину, яка заробила його прізвисько «Ман мавпи» заголовок пізніше прийнятого для документального фільму BBC про свою кар'єру.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Джек Ді

Народившись у Бромлі, Кент, 24 вересня 1961 року, Джеймс Ендрю Іннес – англійський артист, який використовує сценічне ім'я Джек Ді. Він працює коміком, актором, ведучим та письменником. Його батьки – Розмарі (у дівочому прізвищі Стампер) та Джеффрі Ді. Він відвідував декілька шкіл, зокрема The Pilgrims' School, Montgomery of Alamein School, Frensham Heights School та Peter Symonds' College. Спочатку він планував навчатися в театральному коледжі, але замість цього працював офіціантом. У 1988 році Джек Ді розпочав свою кар’єру у стендап-комедії з виступом на відкритих мікрофонах у The Comedy Store, що стало його першим публічним виступом, і він почав професійно виступати приблизно в кінці 1980-х років. Комічний стиль Ді виділяється сарказмом, іронією та сухим гумором, часто поданим з образливим образом. Він здобув популярність на телебаченні на початку 1990-х років, отримавши Британську комедійну премію за найкращого дебютанта сцени в 1991 році. Він веде шоу The Jack Dee Show з лютого 1992 року та випустив VHS запис 'Live At The Duke Of York’s Theatre' того ж року, який пізніше став доступним на DVD у 2004 році. У цьому шоу були номери про ярмарки ремесел, домашніх тварин, водіння та покупки. Подальші стендап-виступи були записані та випущені на DVD, зокрема 'Live At The London Palladium' (2005) з матеріалом про те, як стати батьком, ремонт своїми руками та харчування поза домом, і 'Live And Uncut' (1999), розширену версію VHS запису 'Live In London' (1997). У шоу 'Live And Uncut' обговорювалися теми про літніх людей, заправки та життя з дружиною. Окрім стендапів, Ді має знімався в різних телешоу та спільно заснував Open Mike Productions разом з Еддісоном Кресуеллом. Він зіграв головну роль у Життя Джека та Джеремі (1996) разом із Джеремі Гарді та зіграв Стівена Шарплза, члена парламенту, у Заступнику (2004). Він створив і зіграв головну роль у комедійних серіалах BBC Lead Balloon (2006-2011) та Bad Move (2017-2018). З 2009 року він очолює I'm Sorry I Haven't a Clue , змінивши Гамфрі Літтлтона, і продовжує вести шоу. Його комедія охоплює широкий спектр тем, включаючи спорт, їжу, дітей та культи. Він також з’являвся в Taskmaster та відкрито говорив про свої проблеми з депресією в інтерв’ю. Наразі він спільно веде подкаст 'Oh My Dog' із Шонном Волшем і оголосив про новий тур на 2024-2025 роки. З кінця 1980-х років Джек Ді підтримує професійну комедійну кар’єру, що завершилося отриманням почесного ступеня Університету Вінчестера у 2009 році.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Джон Річардсон

Англійський комік, актор і радіоведучий Джон Річардсон народився в Англії. До початку навчання в університеті, Джон Річардсон здобув початкову освіту у початковій школі Райлендс та Королівській граматичній школі Ланкастера, яка була школою виключно для хлопців. Потім він навчався в Бристольському університеті протягом року і півтора на факультеті гіспаністики. До початку кар’єри коміка він ненадовго працював кухарем. У 2003 році кар'єра Джона Річардсона в комедії розпочалася, коли він здобув перемогу у попередньому етапі пошуку нових талантів BBC New Talent Comedy Search. У 2004 році зростаючі навички Річардсона як коміка дозволили йому дійти до півфіналу конкурсу Laughing Horse New Act of the Year. Час Річардсона в The Comedy Zone під час Единбурзького фестивалю у 2006 році приніс визнання. Згодом він приєднався до програми BBC Radio 4 "Act Your Age" Саймона Мейо, де виступав капітаном команди у 2008 році, а разом із Расселом Говардом вони вели шоу на BBC Radio 6 Music з 2009 по березень 2010 року. Профіль Річардсона значно зріс, коли він приєднався до команди капітанів у шоу Channel 4 «8 Out of 10 Cats» у 2011 році, і відтоді регулярно з’являється в ньому. Він був ведучим шоу «Stand Up for the Week» з 2012 по 2014 рік, а також брав участь у програмі «8 Out of 10 Cats Does Countdown» з січня 2012 року. У 2012 році він представив документальний фільм «A Little Bit OCD», який отримав нагороду Mind Award у 2013 році. Його перший DVD зі стендапом, «Funny Magnet», вийшов у листопаді 2012 року, а також він знявся разом із Шоном Локом у програмі «The Real Man's Road Trip: Sean & Jon Go West» (2012). Він зіграв головну роль разом зі своєю тодішньою дружиною Лусі Бомонт у псевдодокументальному серіалі «Meet the Richardsons». Останній стендап-тур Річардсона, «The Knitwit», побачили 150 000 людей у Великій Британії та Ірландії. Зараз він знімає другу частину документального серіалу «Our Yorkshire Pub Rescue» на More 4 і є акціонером The Plough, пабу, що належить громаді. Він також веде програму «Second Helpings» з Джуді Лав. Наразі він веде шоу «The Jon Richardson Show» на Absolute Radio та спільно веде подкасти «Jon Richardson And The Futurenauts» і «Down The Dog». Нещодавно він приєднався до акторського складу серіалу «Waterloo Road» і випускає свою другу книгу, «The Teenage Diaries Of a Stand-Up Comedian», яка охоплює його підліткові роки з 14 до 17 років.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Кріс Еммет

Кріс Емметт — британський актор і комік, який народився 13 грудня 1938 року в Нунітоні, Ворчестершир. Він відомий своєю великою роботою в радіокомедіях, зокрема участю у The Burkiss Way (1976-1980) та Alison and Maud (2002-2004). Кар’єра Емметта розпочалася рано, і він часто з’являвся в серіалах із Роєм Гаддом, зокрема у The News Huddlines , The Newly Discovered Casebook of Sherlock Holmes , Huddwinks та Crowned Hudds . Він також робив внесок у шоу Week Ending та знімався в скетчах на телевізійній грі 3-2-1 . Його зв’язок із Роєм Гаддом тривав значний період, він був партнером у 'The News Huddlines' протягом 25 років і з’являвся в інших шоу, таких як 'Huddwinks' та 'Crowned Hudds'. Комічний стиль Еммета, здається, охоплював як скетчі, так і персонажну роботу. Він був учасником акторського складу шоу The Burkiss Way , де іноді використовував псевдонім «Ерік Под з Кройдона». Конкретна серія, "Урок 6", яка спочатку вважалася занадто короткою для трансляції, могла містити скетч-пародію на промову Гарольда Макміллена, де Еммет, можливо, сам зображував Макміллена. У 2003 році він зіграв Кенні Трумена, старого диджея, який шукає роботу на Gleam FM, у комедійному епізоді BBC Radio 4 під назвою Talking to One Person з серії Smelling of Roses . Політичне скетч-комедійне шоу The News Huddlines , яке розпочалося в 1975 році, також отримало користь від його внеску. Цензура зачепила два епізоди, уроки 28 і 47, під час їх першого повтору. Окрім радіо, робота Еммета охоплювала й телебачення. Він брав участь у серіалі ITV «Phil Cool» (1992), шоу, яке поєднувало стендап-комедію та скетч-комедію, написану Філом Кулом. Серіал, що складався з п’яти епізодів і був знятий Алістаїром Кларком, включав пародії на британських знаменитостей. Пол Спенсер виробив цю студійну програму, яка почала виходити 1 серпня 1992 року. Еммет також є членом Великого Ордену Водяних Щурів і колись обіймав посаду Короля Щура. Його кар’єра демонструє постійну присутність у британській комедії на різних платформах протягом кількох десятиліть.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Мілтон Джонс

Його батько родом із Південного Уельсу. Він навчався в Політехніці Міддлсекс, де у 1985 році здобув диплом з драматичного мистецтва. У 1986 році він одружився з Керолайн Черч, і разом вони є батьками трьох дітей; наразі він проживає в районі Сент-Маргаретс у Лондоні. Джонс відомий своєю підтримкою футбольного клубу "Арсенал" та є практикуючим християнином, регулярно виступає в церквах і на християнських фестивалях. Він також є патроном благодійного фонду Chance for Childhood. Комічні виступи Джонса вирізняються короткими жартами та каламбурами, представленими з відстороненою та ледь помітно тривожною манерою. Протягом своєї кар’єри він вів кілька програм на BBC Radio 4, загалом десять серій. Серед них – «Дуже світ Milton Jones» (1998–2001), «Будинок Milton Jones» (2003), «Ще один випадок Milton Jones» (2005–2011) та «Дякую, Milton Jones!» (2014–2024). Його радіошоу отримало значну визнання, зокрема срібну премію Sony Radio Academy у 2012 році та номінацію на Writers Guild Award у 2012 році. Його часто бачать як постійного учасника панелі в програмі «Mock the Week», а також він двічі виступав у програмі «Live at the Apollo». Він також був головним учасником Dave's One Night Stand (DAVE) та виступав у програмі «Michael McIntyre’s Comedy Roadshow» (BBC1). Отримавши премію Perrier comedy award за найкращого новачка у 1996 році, він згодом здобув титул Chortle Headliner of the Year у 2011 році. Окрім стендапів, Джонс писав для телешоу, таких як «The One Ronnie», «Not Going Out» та «Laughing Cow». Він написав роман «Куди йдуть коміки, коли помирають?» у 2009 році, за яким послідували «Десятисекундні проповіді» (2011) та «Ще коротші десятисекундні проповіді» (2013), де досліджував свою християнську віру. Він випустив три DVD з живими записами: «Мілтон Джонс – Всесвітній тур. Частина перша – Земля», «Мілтон Джонс наживо: Шептун левів» та «У дорозі». Він періодично гастролює Великобританією, його тур 2015 року «Мілтон Джонс і Храм дурнів», а також тур 2013 року «У дорозі», кожен з яких зібрав понад 100 000 глядачів. Телевізійний пілотний проєкт «Дім кімнат», написаний у співавторстві з Деном Евансом, був показаний у 2012 році. У квітні 2025 року Джонс отримав діагноз раку простати, що призвело до скасування дат турне; він оголосив про те, що одужав від раку в серпні 2025 року після лікування. Зараз він планує нове турне «Мілтон Джонс десь там» і регулярно виступає в The Comedy Store у Лондоні та Манчестері.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Роб Брайдон

Роберт Брайдон Джонс, відомий професійно як Роб Брайдон, — валлійський актор, комік і ведучий. Походить з Порт-Толбота, Гламорган, Родрі Морган народився у селі Баглан, Уельс, 3 травня 1965 року. Його батьками були Джой Джонс, вчителька школи, та Говард Джонс, продавець автомобілів. Він навчався у школі Джона в Порткоулі, Dumbarton House School у Свонсі та Porthcawl Comprehensive School, де брав участь у шкільній молодіжній театральній групі. Працюючи диджеєм для BBC Radio Wales, починаючи з 20 років, Бріддон розвинув свої здібності до імітації. Він продовжив свою радіороботу з програмою 'Rave' на BBC Radio 5 з 1992 по 1994 рік та з’явився у радіокомедії 'Satellite City' між 1994 та 1995 роками. Його телевізійна кар’єра отримала прискорення завдяки ролям у 'Human Remains' (2000), написаному спільно з Джулією Девіс, 'Marion and Geoff' (2000–2003), 'The Keith Barrett Show' (2004–2005) та 'Supernova' (2005–2006). Він ненадовго відвідував Королівський валзький коледж музики та драми, але покинув його після одного року навчання. Бридон, можливо, найкраще відомий своєю роллю Бріна Веста в ситкомі BBC 'Гавін та Стейсі' (2007-2024), за яку він був номінований на премію BAFTA. Він також мав плідну співпрацю зі Стівом Куганом у серії 'The Trip', включаючи 'The Trip' (2010), 'The Trip to Italy' (2014), 'The Trip to Spain' (2017) та 'The Trip to Greece' (2020). Окрім телебачення, він знімався у фільмах, таких як 'Попелюшка' (2015), 'Мисливець і Зимова Війна' (2016), 'Шерлок і Ватсон' (2019) та 'Барбі' (2023), а також вів шоу, такі як 'Would I Lie to You?' з 2009 року та 'The Rob Brydon Show' з 2010 по 2013 рік. За свій внесок у комедію та мовлення Родрі Бридон отримав звання члена Ордену Британської Імперії (MBE) у 2013 році. Він також виконував озвучування для різних рекламних кампаній, включаючи McDonald’s, Domino’s Pizza та Renault.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Сьюзі Кейн

Народившись у Доркінгу, графство Суррей, Англія, 27 серпня 1978 року, Сузі Кейн – багатогранний талант, яка працює англійською акторкою, гумористою та музиканткою. Її родинне походження значно вплинуло на її кар'єру; її батько, Джон Кейн, колишній асоційований артист Королівської Шекспірівської Компанії та створив ситком «Террі та Джун» , а її мати, Алісон Ворнер, – оперна співачка. У неї також є брат, Саймон Кейн, який поділяє її творчі прагнення як гуморист і актор. Виростаючи у Вансворті, Лондон, вона відвідувала Вестмінстерську школу після отримання стипендії на останній рік навчання. Її освіта продовжилася в Единбурзькому університеті, де вона вивчала китайську мову, мистецтво та кіно. З раннього віку вона демонструвала музичний талант, починаючи співати в джазових клубах у віці 16 років і беручи участь як музикант, граючи на циганській скрипці в альбомі Шарлотти Чёрч «Tissues and Issues» . Кар'єра Кейн охоплює широкий спектр ролей як перед, так і за камерою. Її телевізійні роботи дуже різноманітні, включаючи участь у Saxondale , Maron , Extras Christmas Special , The Thick of It , The IT Crowd , Lodge 49 , Endeavour , A Touch of Cloth , Death in Paradise та Agatha Raisin . Вона також брала участь як письменниця, акторка та режисерка у Funny Or Die UK та писала скетчі для різних комедійних шоу BBC та ITV. Зауважними акторськими ролями є Піппа в радіосеріалі Bleak Expectations та Андrée Melly у відтворенні BBC втрачених епізодів Hancock's Half Hour , а також Caroline Denby у House of Anubis . Вона також з’явилася як Cynthia у фільмі Stan & Ollie (2018) та зіграла Genevieve у Lodge 49 (2019), і зіграла головну роль Саманти Дарлінг у пілотному проєкті Comedy Central Chasers (2019). Окрім акторської діяльності, письменницькі роботи Кейн здобули визнання. Вона написала музику для подій у Лондонському Око, а її пілотний сценарій Jurgatory було продано телеканалу FX у 2014 році. Вона також озвучила документальний фільм Channel 4 The Million Pound Holiday Club (2018). Наразі вона проживає між Лондоном та Лос-Анджелесом. Її різноманітні навички та плідний вихід творів демонструють стійку відданість комедії та перформансу в різних медіа, що закріплює за нею статус універсального таланту у сфері розваг.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Тоні Хоукс

Тоні Хокс, справжнє ім’я якого Антоні Гордон Хоксворт MBE, — британський діяч, відомий своєю роботою як комік, письменник, музикант та людина, яка робить внесок у благодійні справи. Він народився 27 лютого 1960 року в Брайтоні, Сассекс, і навчався в Брайтонській школі для хлопців та дівчат і Брайтонському коледжі. Хокс розпочав вивчати драму в Манчестерському університеті, але не закінчив програму. На початку своєї кар’єри Хокс виступав у вест-ендській постановці «Леннон – Музична біографія» в театрі «Асторія». Його часто плутають з Тоні Гоком, американським скейтбордистом, що стало повторюваною темою в його роботі. Соколів здобув значну популярність у 1988 році як лідер гурту Morris Minor and the Majors з їхнім хітом британських чартів "Stutter Rap (No Sleep til Bedtime)", який досяг четвертого місця. Пісня була продана тиражем 220 000 примірників і мала ще більший успіх в Австралії, де посіла друге місце. Після цього успіху він зіграв головну роль та написав телесеріал "Marvellous Motors Morris Minor" у 1989 році. Він також виступав розігрівом для ‘Red Dwarf’ до початку запису, зрештою з'явившись у кількох епізодах як актор озвучування та у другорядних ролях. Соколів регулярно з'являється на BBC Radio 4, зокрема в "Big Fun Show" у 1988 році, і часто бере участь у панельних іграх, таких як "I'm Sorry I Haven't a Clue", "Just a Minute", "The Unbelievable Truth" та "Have I Got News for You". Хоукс також є бестселером, написавши сім книг. Книга «Подорож навколо Ірландії з холодильником», опублікована Тоні Хоукс у 1998 році, описує його подорож автостопом по Ірландії з холодильником для виконання парі; вона досягла продажів, що перевищують 1 мільйон копій до квітня 2026 року. Згодом він написав «Граючи в теніс із молдаванами», який описує його спробу перемогти кожного гравця національної футбольної збірної Молдови у теніс, також що виникло з парі. Обидві книги були екранізовані. До його інших опублікованих робіт входять «One Hit Wonderland» та «A Piano in the Pyrenees». Половина роялті, отриманих від «Граючи в теніс із молдаванами», перераховується Хоукс на фонд, який допомагає Центру Гіппократа, медичному закладу, що надає терапевтичні послуги для дітей з інвалідністю, заснованому у серпні 2000 року. Він активно підтримує Дитячий центр Гіппократа через збір коштів та особисту участь. Він виступив із TED-доповіддю на тему «Зробити мільярдерів історією» та спільно заснував кампанію Tennis For Free.

Переглянути профіль