Глобальний каталог талантів

Коміки: Куба

Каталог коміків: Куба. Профілі, біографії, фото та посилання на соцмережі.

Комедійні шоу Найпопулярніші Додати коміка

Країна:

Майбутні виступи Підтверджено Підтверджені профілі

Куба Очистити все

Показано 1-4 з 4 коміків

Підтверджено Не затверджені

Куба

Алексіс Вальдес

652K підписників

Алексіс Вальдес — кубинський комік, актор, кінорежисер, майстер монологу, сценарист, продюсер, поет і автор пісень, чия кар’єра привела його з Гавани до Іспанії, а потім до Маямі. Він народився в Гавані 16 серпня 1963 року в родині вчительки й кубинського комедійного актора Леонеля Вальдеса. Він здобув диплом інженера, але акторство взяло гору, і десять років він працював актором на Кубі, зігравши зокрема у фільмах «Марія Антонія» (1991) і «Вік просвітництва» (1992). У 1990-х роках він оселився в Іспанії, де здобув широку популярність монологами в програмі El club de la comedia (2000–2004). Іспанське телебачення в ті роки давало йому багато роботи: він з’являвся в серіалах El comisario та Ellas son así (1999), Humor se escribe con H, La primera noche, Casi todo a cien і La vuelta al mando (2000–2001), Un paso adelante (2003), El inquilino (2004), ситкомі Casi perfectos (2004–2005) та «Аїді» (2005). У кіно він знімався у фільмах París-Tombuctú (1999), Salsa і Tatawo (2000), «Торренте 2: Місія в Марбельї», Tuno negro і Clara y Elena (2001), «Золото Москви» (2003) і «90 миль» (2005), а також озвучував персонажів в іспанських версіях «Мадагаскару» та «Лови хвилю!». 2005 року він зіграв у своєму першому повнометражному фільмі Un rey en La Habana, який також зрежисерував і спродюсував. Згодом він переїхав до Маямі, де продюсує й веде пізні вечірні шоу. До грудня 2012 року він вів на Mega TV гумористичне ток-шоу Esta noche tu night, приймаючи в гостях відомих музикантів і коміків та граючи Крістініто — одного з найулюбленіших персонажів своєї кар’єри, а потім вів Seguro que Yes. Він також пише й ставить п’єси та розпочав професійну музичну кар’єру із синглом El Cariñito. 2020 року він написав вірш Esperanza («Надія»), який мав широкий відгук в усьому іспаномовному світі, а 2022 року видав El miedo nos hizo fuertes, спогади про своє важке дитинство. Серед його новіших екранних робіт — Arrobá (2013), Olmos y Robles і Sopa de gansos (2015), Las Campos (2018) і серіал HBO «Водопровідники Білого дому» (2023).

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Куба

Альварес Гедес

Гільєрмо Альварес Гедес, відомий по всій Латинській Америці просто як Альварес Гедес, — кубинський комік, актор, письменник і підприємець, якого вважають одним із найвпливовіших іспаномовних гумористів усіх часів і одним із піонерів стендапу в Латинській Америці. Він народився 8 червня 1927 року в Уніон-де-Рейєсі, провінція Матансас, де ще малим виступав у місцевому театрі й розважав публіку на святах і ярмарках піснями й танцями. Підлітком він заробляв на життя в мандрівних цирках. Він переїхав до Гавани й працював у театрі та на радіо, де 1949 року інсценізував вуличні злочини. До комедії він прийшов, коли продюсер Гаспар Пумарехо привів його на телебачення — новий засіб, у якому Куба була піонером у Латинській Америці. Він грав у фарсах, пригодницьких постановках, комедіях і мюзиклах, а його щотижнева роль el borracho, п’янички, у програмі Casino de la Alegría на CMQ зробила його іконою для кубинців. Його стиль поєднував гру слів із фізичною комедією в дусі Чапліна й Бастера Кітона. Він виступав у парі зі співачкою та акторкою Рітою Монтанер і ділив сцену в гаванських клубах 1950-х років із такими зірками, як Бені Море та Ольга Гільйот. Він також розпочав кар’єру в кіно, що налічує понад 14 фільмів, серед них Ladrón de seda (1953), The Big Boodle (1957), Dios te salve, psiquiatra (1966), A mí qué me importa que explote Miami (1976) і La chica del alacrán de oro (1990), три з яких він спродюсував. 1957 року разом із піаністом Ернесто Дуарте Бріто та братом Рафаелем він заснував звукозаписний лейбл GEMA. 1960 року він емігрував — спершу до Нью-Йорка, а потім до Сан-Хуана (Пуерто-Рико), де разом із братом продовжив роботу Gema Records, лейблу, що допоміг El Gran Combo de Puerto Rico вийти на міжнародний рівень. Його перший гумористичний альбом вийшов 1973 року, за ним понад тридцять інших. Ці записи, сповнені кубинських ідіом і вуличного гумору, розказаного з незворушним обличчям, зробили його міжнародною зіркою іспаномовної комедії. Його фірмовим знаком був кубинський вигук ¡ñó!, і йому часто приписують те, що він зламав бар’єр вульгарності в іспаномовному стендапі — не заради епатажу, а просто розмовляючи так, як говорять кубинці. Його гумор черпав із teatro bufo, кубинської традиції вар’єте з комічними типажами з гаванських кварталів, і з туги за покинутою Кубою. Він написав понад двадцять гумористичних книжок і до 2011 року вів тригодинну програму на радіо Clásica 92.3 FM у Маямі, одну з найпопулярніших на іспаномовному радіо Південної Флориди. Альварес Гедес помер у своєму домі в Кендаллі, Флорида, 30 липня 2013 року у віці 86 років.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Куба

Анібал де Мар

Анібаль де Мар, справжнє ім’я Еваристо Сімон Домінгес, — кубинський комедійний актор, якого пам’ятають насамперед як El Tremendo Juez, багатостраждального суддю з радіо- й телекомедії La tremenda corte, яку досі транслюють радіостанції по всій Латинській Америці й продають на CD, VHS і DVD. Він народився 26 жовтня в Ятерасі, провінція Гуантанамо, на сході Куби. Він розпочав кар’єру 1934 року, працюючи в театрах по всьому острову. Мав хист грати одразу кількох персонажів: у виставі в Сантьяго-де-Куба він виконував і дона Панкрасіо, і його сина Феліпіто — номер, що згодом потрапив на екран у фільмі Una aventura peligrosa (1939). 1934 року він також став китайським детективом Чан Лі По в однойменному радіосеріалі Фелікса Б. Кайне, згодом автора знаменитої радіоновели El derecho de nacer. Це був один із перших великих радіохітів на Кубі, а 1937 року за ним зняли La serpiente roja, перший кубинський звуковий фільм, із Пітукою де Форондою та Карлосом Бадіасом у постановці Ернесто Капарроса. Від 1941 року він працював із Леопольдо Фернандесом: де Мар грав Філомено, а Фернандес — Потото в радіо-, а згодом і телевізійному дуеті Pototo y Filomeno. Їхнім найдовговічнішим творінням стала La tremenda corte, запущена на початку 1940-х, де змучений суддя де Мара протистояв невиправному Хосе Канделаріо Трес Патінесу у виконанні Фернандеса. За роки роботи він співпрацював із багатьма кубинськими станціями, зокрема з CMKD і CMKC у Сантьяго-де-Куба та CMQ, COCO і RHC у Гавані. Серед інших його фільмів — Romance musical, де знімалися, зокрема, Отто Сірго, Росіта Форнес і Ріта Монтанер, Hitler soy yo з Адольфо Отеро та Хуліто Діасом, Música, mujeres y piratas, Hotel de muchachas і ¡Olé, Cuba!. 1947 року в Нью-Йорку він дублював іспанською китайського персонажа у фільмі MGM Little Mister Jim. Анібаль де Мар помер у Маямі 22 лютого 1980 року.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Куба

Леопольдо Фернандес

Леопольдо Фернандес, відомий на сцені як Потото, а мільйонам слухачів — як Трес Патінес, був кубинським актором, співаком і коміком, якого вважають одним із найвпливовіших іспаномовних гумористів XX століття. Він народився як Леопольдо Аугусто Фернандес Сальгадо 26 грудня 1904 року в провінції Матансас і виріс у Гуїнесі в бідній родині; його батько був робітником тютюнової фабрики. Він рано покинув школу, щоб допомагати родині, — розвозив хліб, працював телеграфістом, скручувальником сигар і ворожбитом, — аж поки 1926 року разом із друзями не заснував власну театральну трупу. Того ж року він гастролював Кубою з Бланкітою Гомес, а в 1930-х роках міцно утвердився в театральному житті острова. Масова слава прийшла на початку 1940-х, коли радіомережа Cadena Azul запросила його та Анібаля де Мара до нової програми. Іспанський письменник Кастор Віспо створив сценарії та персонажів передачі La tremenda corte, запущеної 1941 року, у якій Фернандес грав Хосе Канделаріо Трес Патінеса — дрібного шахрая, що вічно потрапляв у халепу із суддею у виконанні де Мара. Успіх був миттєвим: передачу щодня слухали навіть у Пуерто-Рико, Венесуелі, Колумбії, Перу, Панамі та Домініканській Республіці, і її транслюють досі. Фернандес казав, що багатьох персонажів він списав зі справжніх кубинських типажів. На сцені він і де Мар виступали також дуетом Pototo y Filomeno, а з акторкою Мімі Каль у ролі Нананіни Фернандес утворив знамениту пару. Він знявся у фільмах Hotel de muchachas (1951) і ¡Olé, Cuba! (1957) та записував гумористичні альбоми. Після 1959 року він далі працював на Кубі; до березня 1962 року його трупа грала 70 тижнів поспіль у гаванському Teatro Nacional. У квітні одну з вистав було зірвано, його театр закрили, а пізніше того ж року він покинув Кубу разом із 1170 біженцями на вантажному судні Shirley Lykes. Він завжди заперечував популярну історію про те, що до в’язниці його привів жарт про те, як вішати портрет. В еміграції він працював у Мексиці, де 1968 року записав із де Маром альбом Tres Patines y El Señor Juez, і в Перу, де 1969 року зіграв з Антоніо Салімом головну роль у серіалі El Guardia Tres Patines на Panamericana Televisión. У Пуерто-Рико він познайомився з акторкою Вільмою Карбією, своєю другою дружиною. 1971 року він оселився в Маямі. 1976 року він запустив радіопередачу Los Problemas de Trespatines, де Карбія грала його дружину; її транслювали станції по всіх Сполучених Штатах. 1977 року його трупа п’ять місяців виступала в Teatro Lecuona в Гайалії, а 1980 року він повернувся в кіно з фільмом Misión 3K3, знятим разом із сином Політо. Його останній театральний сезон, Pototo odia a las mujeres, тривав до жовтня 1984 року. За нескінченні повтори своїх робіт він так і не отримував відрахувань. Леопольдо Фернандес помер у Маямі 11 листопада 1985 року, і на його труну поклали кубинську землю.

Переглянути профіль