Народилась в Австрії, Герберт “Happi” Prikopa працював телеведучим, диригентом, орендаром опери, актором, композитором, письменником, піаністом та кабаретистом.
Густав Адольф Шарль, також відомий як Густав Схарле і названий Шахерль до 1902 року, був австрійським актором, тенором співаком, айденом і директором театру.
Даніель Кеберле, народився 1 червня 1972 року у Відні, є австрійським актором, коміком, актором дублювання та закадровим голосом. Він має австрійське громадянство та володіє дозволами на роботу в Європейському Союзі. На початку своєї кар'єри він працював масою, починаючи з 1980-х років, а потім отримав ролі, такі як водій у виробництві «Трьох мушкетерів» у 1993 році. Навчання Кеберле включало відвідування Консерваторії Франца Шуберта для музики та виконавських мистецтв з 1993 по 1996 рік, де він отримав диплом актора. Він виступав у численних театрах по всій Австрії та Німеччині, зокрема у Volksbühne та Theater der Jugend у Відні, Landestheater Coburg, Schauspielhaus Wien, Salzburger Landestheater, Landestheater Niederösterreich, Kabarett Simpl, Schauspiel Frankfurt та на Зальцбурзькому фестивалі. Він був членом театрального ансамблю Theater zum Fürchten з 1990-х років, виступаючи в Scala Wien починаючи з 1995 року. Серед його театральних ролей – гра Лаерта у «Гамлеті» в Schauspiel Frankfurt та Валентина у «Фаусті» Йоганна Вольфганга фон Гете на Expo Hannover 2000. Даніель Кеберле знімався у багатьох фільмах та телевізійних постановках, зокрема у 'Ein fast perfekter Seitensprung' (1996), 'Die Knickerbocker-Bande' (1997), 'Eine Familie zum Küssen' (1997), 'Tatort: Nichts mehr im Griff' (2001) та 'Bauernprinzessin' (2004) та її продовженнях. Він також з’являвся у гостьових ролях у серіалах, таких як 'Medicopter 117 – Jedes Leben zählt', 'Julia – Eine ungewöhnliche Frau,' 'Schlosshotel Orth' та 'Kommissar Rex'. Варто зазначити, що фільм 'Alles wird gut' (2016), де він знімався, отримав номінацію на премію "Оскар" у категорії "Короткометражний ігровий фільм". Він продовжує працювати актором, коміком та актором озвучування, з недавніми ролями у постановках, таких як ACHZIG PLUS (2023) та KOPFTUCHMAFIA (2023).
Джо Фургатнер, народився у Відні 1893 року, був німецьким актором і комедіантом. Він вважав Берлін своїм другим домом, багато років там проживаючи та працюючи, зберігаючи при цьому свій віденський шарм. Почав виступати в Kabarett der Komiker ще в 1939 році, знімаючись у програмах до 1942 року та знову в 1947. У 1947 році він виступав з Helmut-Zacharias-Quartett та 'Erinnern Sie sich? - Eine Melodienfolge' Рудольфа Нельсона в Neue Scala/Kabarett der Komiker, де Ганс Геерт коментував і грав на піаніно. Він також був зображений на журналі/газеті 1940 року як частина ансамблю Kabarett der Komiker. Кар’єра Фуртнера охоплювала театр, кіно та радіо. Він знімався у кількох фільмах і часто виступав у театрах, зокрема в Hebbel-Theater, Schauspielhaus Hansa, Berliner Theater an der Nürnberger Straße та Renaissance-Theater. Він був Spielleiter (керівником гри) у кабаре Kabarett der Komiker під керівництвом Віллі Шафферса та багато років виступав там. Радіоробота дала численні можливості, особливо коли потрібен був віденський персонаж. Він зіграв роль пана Хубера в радіосеріалі 1953/54 років 'Die Arche Noack', а також виконав ролі Пилкінгтона у 'Da werden Tiere zu Hyänen' (1949) та Беллічека у 'Der kleine Grenzverkehr' (1953), і професора Дюринга у 'Der Kammersänger' (1959). Він також з’явився в телевізійному розважальному шоу 'Wir senden Frohsinn - wir spenden Freude' у 1943 році, де виконав сегмент під назвою 'Wenn's dem Esel zu wohl wird' Йоганна Рьослера, який включав різні персонажі. Трансляція 8 жовтня 1943 року з 14:30 до 16:00 відбулася в Kuppelsaal des Reichssportfeldes. Фуртнер найкраще відомий своєю роллю професора Квацшні в радіопрограмі «Die Insulaner» з 1948 по 1961 рік, персонажа, якого він часто називав прізвиськом «Професор Квацшні». Він часто зображував добросердих персонажів у театральних постановках та фільмах. Однією з особливостей його виступів було грайливе відмовляння платити за пиво після того, як пропонував людям паприкові перці. Джо Фуртнер одружився з Йоганне Софією Крюгер у 1943 році. Він підписав фотографію Philips і був частиною ансамблю, представленого в публікації 1940 року з Берліна P. W. Brocker.
Ернст Вальдбрунн, народжений Ернст Карл Антон Вальдбрунн 14 серпня 1907 року в Крумі (зараз Чеський Крумлов, Чеська Республіка), був австрійським актором і кабаре артистом. Його батько, Карл Вальдбрунн, обіймав посаду державного службовця з Відня, а мати, Роза Ледерер, походила з Мієса та була дочкою єврейського торговця вугіллям і тютюном. Дитинство він провів у Брюкс, де його батько працював районним адміністратором. Формальна освіта Вальдбрунна включала вивчення права на наполягання батька, що завершилося докторським ступенем з права з Празького університету. Він розпочав свою театральну кар'єру в 1928 році в Теплиці-Шонау, де режисував і грав там. Однак його ранню кар’єру на німецьких сценах перервало пришестя нацистського режиму. Під час роботи в театрі Глейвіц він зіткнувся зі складною ситуацією, будучи змушеним виступати перед охороною концентраційного табору Аушвіц через свою класифікацію як «єврейське змішане походження». У вересні 1944 року його депортували до підтабору Глейвіц Аушвіца, але він зумів втекти в жовтні, знайшовши притулок у Відні. Після Другої світової війни Вальдбрунн відновив успіх, виступаючи в кабаре Simpl поряд з Карлом Фаркасом з 1945 року. Він здобув значну популярність завдяки подвійним конференціям, написаним Гуго Вінером, формату, який було винайдено раніше Карлом Фаркасом і Фріцем Ґрюнбаумом у 1922 році. З 1946 року до своєї смерті в 1977 році він був членом Театру в Йозефштадт. Вальдбрунн знявся в численних фільмах протягом своєї кар'єри, зокрема у «Aufschneider» та «Blue Moon». У 1965 році він співавтором п’єси «Die Flucht» з Лідою Віньєвіч, здобувши значну визнання за свою роль у головній ролі. Його характерний вади мовлення став улюбленою візитівкою його комедійного стилю. Він співпрацював з різними митцями, зокрема з Фріцем Імгофом, Мімі Шорп, Росл Дореною, Сеппом Льовінгером та Ельфріде Отт. Він також робив внесок у радіомовлення та написання сценаріїв, і з 1955 року з’являвся по телебаченню в програмах, таких як «Bilanzen» та «Simpl» ревю. Запис його виступів з Карлом Фаркасом, «Karl Farkas & Ernst Waldbrunn - Doppelconférencen», є частиною «Best of Kabarett Edition». Ернст Вальдбрунн помер 22 грудня 1977 року у Відні. Він був одружений з Ельфріде Отт з 1950 по 1964 рік. Незадовго до своєї смерті, наприкінці вересня 1977 року, він переніс інсульт. Зараз йому встановлено почесне місце поховання на Центральному кладовищі Відня, що закріпило його місце в історії австрійських розваг.
Віктор Олівер фон Замек, відомий професійно як Вік Олівер, народився у Відні 8 липня 1898 року, сином барона Віктора фон Замека. Походячи з єврейської родини, він рано проявив значні спортивні здібності, вигравши австрійську юніорську першість з тенісу у 1914 році. Почавши свою освіту у Віденському університеті з наміром вивчати медицину, пізніше він присвятив себе музиці, демонструючи вражаювий талант як диво-скрипаля та навчаючись у Малера. Під час Першої світової війни він служив у австрійській кавалерії ад’ютантом. Після закінчення війни він обіймав короткочасні посади в банківській сфері та текстильній промисловості; згодом він зайнявся музичними починаннями, які включали гру на барабанах у джазовому ансамблі в Руані та Гаврі. Оліверіву кар’єра прийняла трансатлантичний поворот у 1922 році, коли він поїхав до Сполучених Штатів. Його виступи на сцені охоплювали водевільні постановки, і в 1923 році він став членом джазового гурту 'The Nine Nights of Jazz'. Партнерство зі скрипалькою Маргарет Крангл розпочалося у 1924 році, створивши дует. Переломним моментом стало 1928 рік, коли він випадково впав зі стільця біля піаніно, викликавши сміх і розкривши його комедійний талант. Це відкриття призвело до залучення до театру Palace в Нью-Йорку у 1929 році, що ознаменувало початок його сходження як коміка. Він швидко здобув популярність у Британії після виступу в Лондонському Паладіумі у 1931 році, відомий своїм ввічливим гумором, іноді ризикованим кабаре стильом та навмисно поганою грою на скрипці. Протягом 1930-х та 40-х років Олівер став невід'ємною частиною британського розважального світу. До 1935 року він очолював афішу в Лондонському Паладіумі та розділяв рекорд за кількістю виступів у Голборн Емпірі з Максом Міллером. Він зіграв головні ролі в ревю, таких як «Слідуй за сонцем» у 1934 році, де познайомився з Сарою Черчилль. Вони одружилися на Різдво 1936 року в Нью-Йорку; пізніше розлучилися у 1945 році. Під час Другої світової війни він виступав у кількох популярних ревю та веде радіопередачу BBC «Привіт, друзі!» і був першим гостем у програмі «Острови дискок» у 1942 році. Він також заснував Оркестр концертів Віка Олівера в 1944 році, який спеціалізувався на легкій класичній музиці. Він продовжував з'являтися у вар'єте та пантомімах, і зіграв у фільмах, таких як «Ритм у повітрі» (1936) та «Зустрінь містера Пенні» (1938), а також у телесеріалі «Імперський готель» (1958-1960). У 1948 році він отримав британське громадянство та одружився з Наталі Франсес Кондер у 1946 році, маючи одну доньку. Професійне життя Олівера закінчилося передчасно, коли він втратив свідомість і помер під час концерту в Йоганнесбурзі, Південна Африка, 15 серпня 1964 року у віці 66 років.
Кріс Соммер працює як сценарист і комедія. Відомий Коли він працював над нічним шоу Neo Magazine Royale і співпрацював з Giulia Becker на подкаст Drinnie s помірно.
Христиан Гельблінг, народився 21 червня 1972 року в Бруку-на-Мурі (Штирія), є різнобічним австрійським розважальником. Його визнають як кабаре-артиста, коміка, співака та автора. Після закінчення Handelsakademie Bruck/Mur у 1991 році він обрав різні творчі шляхи, включаючи ранній кабаретний досвід у школі, цивільну службу в будинку для людей з інвалідністю, роботу журналістом у щоденній газеті, заснування культурного журналу та планування програм у Kunsthaus Mürzzuschlag. Він також відвідував семінари, присвячені клоунаді, комедії, пантомімі, об’єктному театру та вокальній підготовці. З 1991 року він працює як сольний кабаре-артист. Кар’єра Гьольблінга відзначена численними нагородами та різноманітними проєктами. У 1992 році він отримав премію Nachwuchspreis Grazer Kleinkunstvogel за свій перший виступ, 'G’schichterln für’s Herzerl'. З 1998 по 2020 рік він співпрацював з Rote Nasen Clowndoctors як доктор. Починаючи з 2000 року, він розробив персонажа Гельфріда, садистського консультанта з навчання, який став центральним у його роботі та отримав численні нагороди, включаючи Tollwood-Künstlerpreis (2000), Trophée Perrier Comedy Award (2000) та Wiener Kabarett Förderpreis (2001). З 2009 по 2018 рік він керував Internationale Humorfestival Velden, а з 2016 року регулярно веде ток-шоу 'Helfrieds Strenge Kammer' у своїй особі Гельфріда. Гёблінг продовжує творити та виступати. З 2016 року він публікує щомісячну колонку під назвою «Gedankenspiele» у газеті Kleine Zeitung, а в 2019 році випустив альбом «Lieder nahe am Wasser». Його книга «Ins Astloch gemurmelt» вийшла у 2020 році, за нею – кабаре-програма «Deppendiplom» у 2021 році. Зараз він живе в Каринтії з 2001 року та спільно веде програму «Late Night im Hafen» з Марією Вайхесмюллер з 2024 року. На 2025 рік заплановано ювілейну програму, присвячену персонажу Гельфріду – «Helfried - Unverändert NEU!», з Марією Вайхесмюллер, а його нова сольна програма «Der Wechselseitige» досліджує теми походження, ідентичності, мови, політичних міфів та особистих глибин. Огляд у Kleine Zeitung (6 березня 2026 року) назвав його виступ «абсолютно рекомендованим».
Маріон Петрик був універсальним австрійським художником, який працював комедійним, голосовим імператором, співаком, актором голосу, ведучим, кабаретистом та акторкою.
Роман Фелікс Сzeliga працює як лікар, є модератором, веде семінари, пише книги і дає лекції про тему гумору як ключового спікера; Він також надихає як аматорський магія. Він презентує свої виступи переважно в Австрії, доповнивши завдання в Німеччині та Швейцарії.
Tricky Niki з Австрії і працює в якості вентriloquist, приїжджої і розважальної програми. У німецько-мовних країнах він був відомий тим, що він був там у своїх шоу-передачах з інтерактивними аудиторіями, комесією та магією.
Philipp “Phil” Laude – німецько-австрійський комендант, екс-відеопродюсер, актор і співак. Відомий членом комедії тріо Y‐Titty.
Албанія
1
Вірменія
1
Аргентина
24
Австралія
22
Азербайджан
1
Бельгія
13
Болгарія
31
Бенін
2
Болівія
1
Бразилія
12
Канада
48
Швейцарія
17
Чилі
8
Камерун
1
Китай
7
Колумбія
2
Чехія
7
Німеччина
188
Данія
17
Домініканська Республіка
1
Алжир
2
Естонія
5
Єгипет
4
Іспанія
74
Фінляндія
15
Франція
214
Великобританія
166
Гана
3
Греція
18
Гватемала
1
Угорщина
7
Індонезія
8
Ірландія
28
Ізраїль
9
Індія
11
Ірак
3
Іран
6
Італія
136
Ямайка
1
Японія
35
Кенія
3
Корея, Південь
20
Казахстан
1
Ліван
5
Литва
1
Латвія
1
Марокко
17
М'янма
1
Мальта
1
Малаві
2
Мексика
28
Малайзія
7
Нігерія
19
Нікарагуа
2
Нідерланди
2
Норвегія
12
Непал
3
Нова Зеландія
9
Перу
2
Філіппіни
35
Пакистан
7
Польща
8
Португалія
7
Катар
1
Румунія
1
Сербія
3
Росія
9
Саудівська Аравія
4
Швеція
101
Словенія
4
Словаччина
2
Таїланд
2
Туніс
4
Туреччина
5
Тайвань
1
Україна
7
Уганда
7
Сполучені Штати
213
Уругвай
1
Узбекистан
1
В'єтнам
1
Південна Африка
2
Австрія має особливу комедійну традицію, сформовану театром, кабаре, телебаченням та живими виступами. Австрійські коміки працюють у багатьох формах розваг, від традиційного Kabarett та сатири до сучасного стендапу, скетч-комедії та телебачення.
Каталог GiggleTime об'єднує австрійських коміків, стендап-виконавців, артистів кабаре, акторів комедійних жанрів та інших особистостей, пов’язаних з комедією та розвагами в Австрії. Перегляньте профілі вище, щоб відкрити для себе виконавців різних поколінь та дізнатися більше про їхню кар'єру.
Кабаре є однією з визначальних форм австрійської комедії. Традиція поєднує гумор із коментарями щодо суспільства, політики, культури та повсякденного життя, часто використовуючи оповідання, персонажів, іронію та сатиру.
Відень вже давно є важливим центром австрійського кабаре та театру, з виконавцями, які виступають у спеціалізованих кабаретних закладах, а також у театрах та інших культурних просторах. Ця традиція продовжується й сьогодні поряд із новішими формами стендап-виступів та комедійних перформансів.
Австрійський кабарет може варіюватися від гострої сатири на злобу дня до спостережливого гумору та виступів, заснованих на персонажах, що надає комедійній сцені країни широкий спектр стилів.
Сучасний стендап-гумор стає все більш помітним в Австрії, з комедіантами, які виступають у клубах, театрах, барах, на фестивалях та інших живих майданчиках.
Відень є важливим центром комедії, але виконавців можна знайти також у містах таких як Грац, Зальцбург, Лінц та Інсбрук. Австрійська комедійна сцена включає як досвідчених виконавців, так і нових коміків, які розвивають свій матеріал через живі виступи.
Деякі коміки зосереджуються на повсякденних спостереженнях та особистих історіях, а інші поєднують стендап з імпровізацією, сатирою, персонажами або театральною виставою.
Телебачення представило глядачам по всій країні та у всьому німецькомовного світу кілька поколінь австрійських коміків. Комедійні серіали, ескізні програми, ток-шоу та розважальні формати надали платформи для виконавців з різним походженням.
Австрійські комедіанти та актори також працюють у кіно та театрі, причому багато виконавців переміщуються між сценою та екраном протягом своєї кар’єри. Цей перетин між акторською грою та комедією є важливою частиною австрійської розважальної індустрії.
Оскільки австрійські виконавці часто працюють у німецькомовних ЗМІ, їхня аудиторія може охоплювати не лише Австрію, а й Німеччину, Швейцарію та інші німецькомовні спільноти.
Відень має особливо тісний зв’язок з австрійською комедією, театром та кабаре, але комедійний світ країни охоплює значно ширший простір, ніж лише столиця.
Регіональні театри, культурні заклади та комедійні події надають можливості для виконавців по всій Австрії. Різні міста та регіони вносять свій внесок у формування аудиторії та впливу, а німецькомовні ЗМІ дозволяють австрійським комікам охоплювати значно ширший ринок.
Цифрові платформи відкрили ще один шлях для нових виконавців. Подкасти, YouTube, соціальні мережі та сервіси потокового відео дозволяють австрійським комікам публікувати скетчі, комедійні кліпи та інший контент безпосередньо для аудиторії.
Шукаєте австрійських коміків, стендап-коміків або виконавців комедійних номерів з Австрії? Ознайомтеся з каталогом GiggleTime вище, щоб знайти виконавців з різних областей австрійської комедії та розваг.
Використовуйте пошук, щоб знайти конкретного коміка або перегляньте профілі, щоб відкрити нові імена. Індивідуальні профілі можуть містити біографічну інформацію, деталі кар’єри, виступи, фотографії та інші цікаві факти.
Чи цікавитеся ви австрійською стендап-комедією, кабаре, австрійськими акторами комедії, телевізійними коміками або відомими коміками з Австрії, GiggleTime полегшує ознайомлення з людьми, які стоять за австрійською комедією.
Каталог продовжує розширюватися, оскільки до нього додаються нові австрійські коміки та особистості комедійного світу.
